Cьогодні

СВЯТИЙ ІОВ

Одна з книг Старого Заповіту називається "КнигаІова", в якій йдеться про старозавітного праведника. Буввін сином Нахора, Авраамового брата, і жив в Арабії.Бог дав йому сім синів і три доньки, а, крім цього, великий маєток: на його пасовиську паслися тисяча воліві сім тисяч овець, три тисячі верблюдів і п'ятсот ослиць.

Було в нього багато челяді. Завдяки такому багатству Іовбув першою людиною між усіма своїми сусідами.Крім великого маєтку, мав Іов ще один, набагато ціннішийскарб: він був людиною щирою, справедливою та богобоязливою.Він боявся гріха більше ніж вогню. Бог дав йомувелику мудрість; його діти й сусіди в усьому покладалися нанього, а його слова, наче рання роса, спадали на їхні душі.

У своїй доброті Іов був батьком убогих і сиріт, помічникомвдовиць, оборонцем покривджених. Був наче оком длясліпого, а ногою — для кривого. Свого хліба не вкусив, докиразом з ним не їв якийсь убогий, бо, як сам говорив,милосердя росло з ним з його дитячих літ, а його око співчувало терплячим, що не мали одежі. Ніколи гість не стояв передйого ворітьми, бо вони завжди були відчинені для подорожніх.Не кривдив нікого зі своїх робітників, бо пам'ятав, щовідповідатиме на Божому суді за кожну несправедливість.

Свого маєтку Іов не використовував для розкоші і гріха,як це звичайно робили інші, а жив стримано й тверезо. Буввірним своїй дружині, бо подружню зраду вважав за вогонь,що все спалює й нищить. Був лагідним і добрим навіть доворогів. Ніколи не радів з їхнього нещастя, не говорив нічоголихого про них.

Іов добре розумів, що людина родиться, мало живе, повнавсяких вад; як квіт зацвітає і як тінь відходить, тому в своємущасті й достатку він був надзвичайно покірний, в своємузолоті не бачив сили і на багатство не покладав надії. Частодумав про марноту тих речей, пригадував собі смерть і судта говорив: як дереву обітнуть галузки, то воно відмолодіє,бо в землі залишається його корінь, але як умре людина бездобрих діл, то куди піде? В своїй великій покорі вважав себеІов перед Богом за зів'ялий лист і суху солому, тому молився:"Ти, Господи, єси вогонь, а я — суха солома, Ти — сильнийвітер, а я — лист на землі; як не боятися твоєї сили? Знаю,що не виправдається перед Тобою людина, на тисячу питаньне відповість тобі".

Іов мав десятеро дітей. Хоч вони були побожні, проте віннагадував їм завжди поводитися стримано й пристойно, щобчасом серед забав не згрішити. Тому кожного дня приносивза кожну дитину окрему жертву Господу і сердечно молився,щоб Бог простив його дітям всяку добровільну й недобро-вільну провину. Такий був Іов: побожний і багатий.Але правдиву побожність найкраще пізнати в нещасті.Щоб дати великий приклад, як людина повинна й можепрославити Бога навіть у лиху годину, Господь дозволивсатані спокушати Іова великими муками. За один день тойпозбувся всього маєтку, слуг і дітей. Коли впало на нього тевелике нещастя, Іов на знак смутку й жалоби роздер на собіодежу, обстриг волосся на голові, потім припав до землі,поклонився Богові та сказав: "Нагим вийшов я з материнськоїутроби, нагим і вернуся туди. Господь дав, Господь і взяв.Нехай ім'я Господнє буде благословенне!" В усьому тому несогрішив Іов і не сказав нічого нерозважливого проти Бога"(Іов 1:21—22). Хоч за один день втратив увесь свій великиймаєток і всіх дітей, не провинився проти Бога ні одним словомгрішного нарікання. Бо праведний Іов любив Господа надусе.

Після цього першого нещастя незабаром спало на правед-ника друге: сатана покарав його від ніг до голови страшноюпроказою. Бідний Іов сів тоді далеко від хати і черепкомзгортав гній, що витікав з його гниючого тіла. Коли йогожінка побачила ту велику муку, почала за спокусою сатанирадити Іову зневажити Бога, накликати на себе наглу смерть,щоб скінчилися його терпіння. Але праведник відповів їй:"Ти говориш так, наче безумна. Приймали ми добре відГоспода, а лихого не мали б приймати?" І не образив ІовБога жодним словом. Подібно відповів він і трьом своїмприятелям, які прийшли відвідати його, дорікаючи, що Бог,певне, карає його за якісь таємні гріхи. Іов сказав їм: "Хочаб Господь і вбив мене, я таки уповаю на Нього. Бо я знаю,що мій Відкупитель живе та що я воскресну останнього дня.Знову буду зодягнений у свою шкіру і в своєму тілі бачитимуБога, свідка своєї невинності. Я став, як дерево, що з ньогоопало листя, я, колись відомий, статечний і багатий, теперзневажений, бо мій Господь торкнувся і зламав мене. Але явсе те, що зіслав на мене мій Господь, терплю, бо знаю, щоне залишить мене мій Бог, хоч я і падаю; Він завжди спасемене, і на Нього я покладаю надію". Таким був праведнийІов: в щасті й нещасті вірний Богові, завжди повний надіїна його милосердя.

Господеві сподобалася вірність праведного Іова, і післявеликого випробовування Він винагородив його. Бог повернувІовові здоров'я, повагу між людьми, дав йому вдвічі більшиймаєток, знову десятеро дітей і ще сто сорок вісім літподальшого щасливого життя.Доля старозавітного Іова на землі була мінливою. Тількивін сам ніколи не змінювався: чи в щасті, чи у великомустражданні він любив Бога над усе, а ближнього — як себе ібув праведним до самої смерті.