«Ми стоїмо на порозі надзвичайно серйозних геополітичних змін не лише на ефемерній території «Русского мира», і не лише в Європі, але у світовому масштабі. Очевидним є те, що саме Україною Господь бажає змінити світ на краще», – такі слова міг спостерегти наш шановний читач у статті під заголовком «Стати «світлом для світу», котра була надрукована у минулому числі нашої газети (№100/2). Від часу цієї публікації минуло зовсім небагато часу, але останні події, як в Україні так і поза її межами, підтверджують правдивість цієї тези. Саме останні події, буремні і динамічні, поставили великий знак оклику наприкінці наведеного вище. Зміни – незворотні! В уяві пересічної людини ще вирують сумніви, мовляв, час – непевний, і все ще може змінитися. Безперечно, боротьба триває і буде тривати ще якийсь проміжок часу. Але віруюча людина розуміє: зміни – це Божа воля, і вони, ці зміни, обов’язково відбудуться. І всяка протидія тут безсила.
Давній латинський вислів гласить: «Vox populi vox Dei», тобто: голос народу – голос Божий. Голос Українського Майдану, який пролунав на цілий світ, очевидно і є цим голосом, котрий знаменує ці зміни, що грядуть. Скептики і лукаві люди, яких є одиниці, можуть говорити, що Майдан є натовпом і юрбою шовіністів і радикалів, котрі бажають влади і особистої користі. Розумні ж люди бачать і розуміють, що Український Майдан бореться і вмирає за Правду. «Не вбивай! Не кради! Не обманюй! Не принижуй! Не кривдь!» – такі настанови дає людині Господь Бог. Однак лукавий ворог саме такі гріхи намагався утвердити на нашій християнській землі. Проти цього піднявся наш Майдан і переміг. На превеликий жаль, дуже дорогою ціною. Як пересічні люди, ми тяжко переживаємо наші втрати, адже загинули кращі люди, загинули наші діти, котрі мали б будувати майбутню Україну. Але як християни, як віруючі люди, мусимо розуміти – наші Герої увійшли у Божу Славу, адже Господь говорить: «Ніхто не спроможне любити більше, ніж тоді, коли він за друзів життя своє віддає» (Ів. 15,13). Голос народу іменує своїх героїв – Небесна Сотня! І можемо бути певні: ця Сотня, що сьогодні стоїть перед Божим Престолом, буде повіки опікуватися долею України, долею нашого народу.
Події трьох останніх місяців, котрі відбуваються у нашій країні, в корені змінили наше життя. Вони змінили відношення окремої людини до себе, до ближнього, до ворога, до Церкви, до Бога. Про це багато можуть говорити соціологи, дослідники, експерти, анкети, опитування, але про це найповніше скаже наше майбутнє, котре вже наступило. Про це скажуть оці невідворотні зміни, про котрі говоримо. Ми, звичайно, очікуємо і мріємо про багато що. Цим нехай займаються фахівці, кожен у своїй галузі. Ми ж попробуймо спрогнозувати зміни у житті Української Церкви.
Пригадується десь прочитана фраза: «Якщо ви не цікавитесь політикою, то дуже скоро політика зацікавиться вами». Сьогодні, стоячи на цьому переломі, можемо відверто сказати, що надто довгий час Церкву ділили і намагалися втягнути у політичні процеси. Ворогові вдалося нав’язати стереотипи, що православні і католики є антиподами, і що вони взаємно відштовхуються. Що між ними неможливий діалог і перепони нездоланні. Можемо розуміти, що такі мотиви нав’язувалися ззовні, і нав’язувалися тими силами, котрим є вигідний наш церковний розкол і наші непорозуміння. Тут в основу ставився старий імперський лозунг: «Поділяй і володій!». З точки зору політиків чи політиканів, воно ніби так і було. Але лише до Майдану. Майдан показав протилежне: ми – єдиний народ, котрий «єдиним серцем і єдиними устами» своїх священиків на Майдані проголошує: «З нами Бог! Розумійте, народи, і покоряйтеся: бо – з нами Бог!» Належить наголосити, що на Майдані священики не ділилися на «конфесії», вони молилися до Єдиного Бога, пам’ятаючи слова апостола Павла: «Один Господь, одна віра, одне хрищення» (Еф.4,5).
Продовженням Майдану стали тривожні події в Криму, коли «брати у вірі» агресивно увірвалися на територію України. Саме у той час, коли «братня» московська армія розпочала війну з Україною, «братній» патріарх назвав дії цієї армії «миротворчою місією» і на колінах перед престолом прочитав молитву за стражденний український народ. Не бажаючи когось образити, варто зазначити, що прес-секретар УПЦ МП свящ. Георгій Коваленко запевнив, що церква вважає, що підстав для введення російських військ в Україну немає. «Ні однієї політичної заяви патріарха Кирила ми не сприймемо, якщо він схвалить агресію Росії. Нагадаю всі священнослужителі УПЦ є громадянами України. Особисто я голосував і буду підтримувати незалежність України, і не збираюся бути громадянином іншої країни», – наголосив він.
Майдан ще не закінчився, та він, напевно, вже не закінчиться ніколи. Бо це – промінь Божої сили, котрий попровадить наш народ у майбутнє. Але уроки Майдану є видимі вже тепер, і вони є дуже зрозумілі. Найперше, Майдан показав, що український народ є єдиним у своєму патріотизмі і у любові до Батьківщини. А любов, як відомо, перемагає все. Майдан показав, що наш народ є мудрий і повинен дбати, щоб мати мудру і патріотичну владу. А для цього – владу потрібно контролювати. Майдан показав, що українці є сміливі і рішучі люди, котрі здатні стати на захист Правди. Для цього – самим належить правдою жити. Майдан показав, що Україна має велике майбутнє. Для цього – наше майбутнє маємо будувати самі, невтомно і дбайливо.
І, мабуть, найголовніше: Майдан показав, що Україні потрібна одна Церква. Для цього потрібна тверда віра, добрий намір і велика мудрість провідників Українських Церков. Церква не повинна бути політичним проектом, що залежить від диктату політиканів. Церква повинна стати цим великим ґарантом єдності нашого народу, а Свята Софія Київська нехай стане великим символом його мудрості. Якщо така буде Божа воля, і якщо саме так станеться, – Україною Господь змінить і Європу, і світ.
Серед творів Михайла Коцюбинського знаходимо твір під назвою «Дорогою ціною», у котрому москаль із гвинтівки смертельно ранить українського бунтаря Остапа. Ціною людського життя його наречена отримує свободу. Україна отримує свободу ціною життя Небесної Сотні. За свободу заплачено дуже дорогою ціною. Цінуймо її …
о. Іван Галімурка
.jpg)
