Митрофорний протоієрей Йосиф Лучит народився 26.12.1954 року в селі Вовчухи Львівської області.
У 1971 році закінчив середню школу с. Родатичі.
З 1973 по 1975 роки проходив дійсну строкову службу в Армії.
З 1975 по 1978 роки - студент Одеської духовної семінарії.
З 1978 по 1983 роки - студент Московської духовної академії.
9.07.1978 року отримав дияконські свячення з рук Митрополита Львівського і Тернопільського Миколая (+ Юрика) м. Львів, собор Святого Юрія.
12.07.1978 року Митрополитом Миколаєм (+ Юриком) рукоположений в сан священика м. Львів, собор Святого Юрія
З 14 липня по 30 серпня 1978 року проходив душпастирську практику в храмі Благовіщення Пресвятої Богородиці міста Городка (парохом і деканом тоді був митрофорний протоієрей Степан Боровець).
З 1.09.1978 року митрополитом Миколаєм (+ Юриком) направлений в храм Різдва Пресвятої Богородиці с. Миклашів Пустомитівського району.
З грудня того ж 1978 року направлений для подальшого служіння в с. Конів, храм Воздвиження Хреста Господнього, та с. Скелівка, храм Святих безсрібників Косми і Дам'яна, Старосамбірського району.
з 1980 по 1983 роки Митрополитом Миколаєм (+ Юриком) направлений сотрудником храму Воскресіння Христового місто Золочів.
1983 по 1984 роки - парох храму Покрова Пресвятої Богородиці м. Бібрка Перемишлянського району.
З 1984 року Митрополитом Никодимом (+ Руснак) направлений настоятелем храму Святого Юрія місто Яворів і благочинним Яворівського благочиння Львівсько-Тернопільської єпархії.
У ювілейному 1988 році, з нагоди 1000 річчя хрещення Русі-України на подання Митрополита Никодима (+ Руснака) нагороджений митрою.
17 грудня 1989 року разом з вірними міста Яворова (тоді була одна діюча Церква) повернув в лоно Греко-Католицької Церкви. Був прийнятий світлої пам'яті Митрополитом Володимиром (+Стернюком). Владика-Митрополит потвердив о. Йосифу статус пароха і декана Яворова, а Глава і отець УГКЦ Блаженніший Мирослав Іван кардинал Любачівський залишив його і надалі в храмі Святого Юрія міста Яворів.
У 1998 році єпископом-помічником Глави УГКЦ Любомиром (Гузаром) призначений парохом храму Святого Великомученика Димитрія в смт. Оброшино Пустомитівського району.
Після Великодніх свят 1998 року від Єпископа-помічника Любомира (Гузара) отримав грамоту протопресвітера сокільницького деканату Львівської Архиєпархії УГКЦ .
З рук владики Любомира (Гузара) також отримав грамоту референта-координатора військових капеланів Львівської Архиєпархії УГКЦ.
У 2001 році архієпископом Любомиром (Гузаром) призначений парохом церкви Воскресіння Христового місто Львів. Далі священик храму святої Анни місто Львів .
У 2005 році проходив вишкіл на Яворівському полігоні і був направлений одним з перших військових капеланів Українсько-Польський батальйон, який виконував миротворчу місію в Косово. З благословення Владики Архиєпископа Ігоря ( Возьняка) підготував документи і провів реєстрацію першого в Україні гарнізонного храму Святих апостолів Петра і Павла у Львові.
Повернувши з миротворчої місії на Балканах, був запрошений на капеланське служіння до Українського Козацтва міста Львова. Від владики Архиєпископа Ігоря (Возьняка) отримав відповідну грамоту.
Генеральним штабом Українського Козацтва в Києві присвоєно військово-козацькі звання і нагороди. Виконує обов'язки позаштатного кореспондента газети «Україна Козацька». Бере участь у церковно-патріотичних заходах як у Львівській Архиєпархії, Києві, по всій Україні і далеко за її межами. Є автором окремих публікацій на історичну тематику.
У 1996 році мав щасливу нагоду бути на аудієнції Святішого Отця Івана Павла II. У 2007 році Українське Козацтво відбуло прощу до Апостольської Столиці, під час перебування в Римі мали зустріч зі святішим Отцем Венедиктом. Мав нагоду служити Святу Літургію у Соборі Святої Софії, що для всіх учасників про це залишило милий І приємний спогад.
З червня 2015 року Архиєпископом і Митрополитом Львівським Ігорем (Возьняком) призначений сотрудником храму Святих Ольги і Єлизавети міста Львова де виконує служіння і по сьогодні.
(інформація подана о. Йосифом Лучитом 15 травня 2016 року Божого).
.jpg)
