Вих. ЛВ 18/2250
РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ АРХИЄПИСКОПА І МИТРОПОЛИТА ЛЬВІВСЬКОГОУКРАЇНСЬКОЇ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ
Преосвященним і боголюбивим Єпископам,всесвітлим та всечесним отцям, чесним дияконам,високопреподобним та преподобним отцям, ченцям і черницям,дорогим та достойним мирянам Львівської Митрополії
Мир усім Вам у Господі та Боже благословення!
Свята родина, Йосиф із Марією, прибули у Вифлеєм, щоб виконати наказ царя Августа про перепис населення. Марії якраз настав час родити. Зрештою, Йосиф із Марією дуже надіялися повити святе Дитя у якійсь гостинній господі міста. Але не знайшлося місця, бо не знайшлося жодної особи прихильної до праведників, які перебували у немалій скруті. Чи тому ангел не шукав людей у Вифлеємі, щоб їм сповістити про народження Ісуса? Мешканці міста не прийняли Бога хоч би в одну із осель. Йосиф і Марія багато не бажали, бо їм, як виявилося згодом, вистачило ясел, жолоба з сіном, де Марія відразу поклала народжене Дитя. Мешканці міста не прийняли Бога, зате Його огорнув жолоб, з якого худоба їла сіно. Пророк Ісая так описав цю поставу людей до Бога: «Віл знає свого власника, а осел ясла пана свого, а Ізраїль не знає мене…» (Iс 1,3). Люди, що проживали у Вифлеємі, не прийняли народженого Бога навіть до найбіднішого двору. Це – правда про людину, правда про кожну особу із мешканців світу, які не знають або дуже мало знають Господа. А ми – як ми знаємо доброго, люблячого та милосердного Бога, нашого Спасителя? Мешканці Вифлеєму не пізнали часу, не прийняли Бога, ніхто, ані одна особа не запросила під дах своєї оселі. Чи там не існувало добрих людей? Чиу Вифлеємі, як колись у Содомі, забракло праведних осіб? (пор. Бут 18,32). Це характеристика людини, яка не хоче чути про Бога та пізнавати люблячого Спасителя.
Людина зайнята своїми справами, які уважає найважливішими, а Бога якось не помічає у своєму щоденному житті. А що ж Творець? Яка ж реакція Господа на такий спосіб поведінки людини? Господь залишив Вифлеєм, і Марія сповила Дитя десь на окраїні міста, неподалік, бо Він прийшов спасти те, що загинуло. Ангел Господній з’явився пастухам у полі, їм сповістив про народження Спасителя у людському тілі. Такого страху та спілкування з ангелом пастухам не приходилося переживати ніколи. Ангел Божий заспокоював їх та запропонував іти до міста, щоб побачити народжене Дитя. Бог не вибирав кращих, лиш бажав через простих пастухів сповістити людей про народження Христа. І вмить біля ангела вони побачили велике число небесного війська, що прославляло Бога і людям благовістило мир на землі. Пастухи розуміли спів ангелів, це – їхня мова! Здебільшого, це були доросліші діти, що стерегли своїх отар у полі. Коли ангельські хори зникли, пастухи зацікавилися подією і, порадившись, поспішили до Вифлеєму, де знайшли народжене Дитятко з Марією та Йосифом. Вони розповіли Марії усе те про Дитя, що їм сповістив ангел. Святий Йосиф із Марією слухали розповіді пастухів та дивувалися оповіданню, розуміючи, що Господь устами пастухів свідчив про народження Сина Божого. Марія ж усе запам’ятовувала, і слова пастухів про народжене Дитя та явлених ангелів берегла глибоко у своєму серці!
Трудно збагнути всі почуття, якими були перейняті пастухи! Вони бачили ангелів, чули співи у своїй мові, усе розуміли. Споглядали один на одного, наповнюючись Божим світлом і теплом! Усе разом їх захопило, тому повірили й пішли зустрітися з дивовижним маленьким Дитям! Ангел їм виразно сказав, що для них народився Спаситель. Це означає, що пастухи були обізнані про прихід Месії, не знаючи до кінця повноти значення Божого задуму. Нічого не описано про те, як вони знайшли народжене Дитя та Марію з Йосифом. Але тим, хто шукає Бога, Господь допомагає, не відвертається від людини, благословить зустрітися з нею. Народження Сина Божого сповіщено й нам тими самими словами, що пастухам: «…народився для вас Спаситель…» Христос народився для нас, щоб ми Його пізнавали, прославляли та любили. Людям необхідне смирення простих пастушків, які з вірою прийняли сповіщення ангелів та зустріли Бога у людському тілі. Для сучасників, для віруючих людей потрібно приймати те вчення, яке залишив Ісус Христос у Святому Писанні, та радо виконувати його. Боже вчення визволяє людину від обмеження, від втручання світу в життя людини, від диявола та нападу пристрастей! Господь бажає бачити свій люд вільним, переможцем над злом, таким, хто живе у мирі та любові з Богом та ближнім. Син Божий упокорився – з Творця вселеної до безборонного Немовляти, що спочило у жолобі, а відтак у своїй любові прийняв смерть на хресті ради нашого спасіння. Погляньмо сьогодні у ясла, де лежить народжений Ісус, пізнаваймо в Ньому люблячого Бога, який бажає, щоб ми не лиш про Нього знали й говорили, але любили Його та прославляли, як Другу Особу Божу. Хай наше життя йде у парі з написаними словами про пастушків, які поверталися після зустрічі з Немовлям до отар, «…прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано» (Лк 2,20). Усі настанови, стремління, любов, взагалі наше життя необхідно керувати до особи Ісуса Христа. Христос вчить прощати й любити, Він – початок і кінець людського життя! Пізнаваймо Сина Божого та зростаймо в любові до Нього!
Хай осяйне свято Христового Різдва огортає кожну людську душу! Хай радість і любов Ісуса проникнуть у душу кожної людини: воїнів і полонених, молодих і старших віком людей, здорових і хворих, самотніх та опущених, в’язнів і подорожуючих, людей доброї волі й тих, кому її бракує! Усіх щиро вітаю з святом Різдва Христового!
Христос Раждається! Славіте Його!
ІГОР
Архиєпископ і Митрополит Львівський
Дано у Львові
при Архикатедральному Соборі св. Юра
Дня 28 грудня 2018 року Божого
.jpg)
