Уже традиційно, у треті вихідні травня, наша молодіжна спільнота "ХРАМ" бере участь у пішій прощі до Унева. Разом зі своїми друзями - ВО "Тризуб ім. С. Бандери" вони являються не лише постійними учасниками, але й співорганізаторами цієї події. Цьогорічна травнева проща до Унівської Лаври була уже 22-ою в своїй історії і згуртувала навколо себе майже півтори тисячі прочан, що свідчить про свою гостру необхідність серед християн і молоді зокрема.
Проща - це завжди дорога до Бога, дорога прощення і навернення, молитви і роздумів, каяття і застанов. Це світла подорож до зцілення душі. Хоч ми вириваємось з комфортних для нашого тіла умов, але натомість знаходимо комфортні умови для душі. Всі незручності і втома настільки відходять на задній план, що ти їх просто не помічаєш. Ключовим моментом нашої ходи завжди є молитва: спільна і особиста, за сім’ю та близьких, за Україну та український народ. Знаємо, що вона має безмежну та неоціненну силу, адже каже Господь: «Де двоє, або троє зібрались в моє ім’я, там я серед них».
Цьогорічна тема прощі «Вихід є. Вихід триває». Вона являється вкрай актуальною, адже її можна розглядати через постать Мойсея, який хоче допомогти своїм побратимам звільнитися з неволі. З допомогою Господа вдається дістатися до Зелі Обітованої. Але ж ї визволення з неволі неможливе без зміни свідомості раба на людину вільну, без виходу за межі свого комфорту та розуміння. А цей процес не має окреслених часових меж. Тому цей вихід досі триває... і для українського народу також. А за нього молилося стільки сердець!
Нам всього лиш потрібно навчитись довірятись Господу, довіряти йому свої переживання і турботи. Як сказав єпископ у недільній проповіді: «Коли Бог буде на першому місці, все інше буде на своєму», отож вихід триває у нашому серці, у нашій вірі, вихід є завжди поряд з Богом.
В такі дні часто починаєш переглядати свої цінності і погляди на звичайні речі. За ширмою щоденних клопотів ми просто не помічаємо скільки в нас є причин для радості і щастя. Весняне сонце, щира посмішка, рука ближнього, міцне плече чи просто ковток прохолодної води. А найголовніше - Любов, яка відчувається з усіх боків. І то розуміння, яке приходить до тебе в часі прощі - то направду неймовірний та неоціненний дар.
Романа Грущинська, спільнота "ХРАМ"
Фотографії переглянути: ТУТ
.jpg)
