ПОВЕДІНКА ВЧИТЕЛІВ ТА ПРИХИЛЬНИКІВ ДОГНАЛІЗМУ Є ПРОТИЛЕЖНОЮ ВІД ПРИКЛАДУ СВЯТИХ КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ

1. Антоніне Догнале, Роберте Обергавзере, Ричарде Шпіржік та Василю Гітюк, почну з того, що надзвичайно дивовижним фактом є страх ваших сестер з Брюхович перед окультизмом. Вони жаліються, що не зможуть існувати, якщо біля їхнього монастиря зведуть центр окультизму: «Якщо будівництво продовжуватиметься, ми будемо змушені це місце залишити, і таким чином контемплятивний монастир тут перестане існувати. Це заподіє велику духовну шкоду для Церкви і народу. До того ж, не маємо куди йти».² Дуже прикро, що ваші сестри і ви не в змозі впоратися з тим окультним центром. Адже така поведінка показує, що в реальності ви і ваші сестри багато слабші від того окультиста. Це аж ніяк не йде на вашу користь. Святий Бенедикт збудував свій перший монастир на горі Монте Касіно, де до цього ніхто не міг нічого будувати, бо злі сили заважали цьому. Перед тим там був храм Аполлона. Святий, після сорокаденного посту, зруйнував залишки цього храму й збудував на цьому місці монастир. І таких прикладів у життєписах святих безліч. І не лише в життєписах святих, і нині є в Церкві ті, хто активно протиставляється злу й перемагає його, а не просить у державної влади захисту від нього. Ви ж та ваші сестри злякалися окультного центру. Слушно вони зауважують у своєму листі, що: «Уже два місяці перед початком робіт приходив до лісу майже щодня і виконував тут магічні рухи. З погляду християнської традиції і Святого Письма є немислимим, щоб біля монастиря був центр магії та окультизму, чим ціла ця околиця буде духовно занечищена».³ Це дійсно так, але хіба тим самим ваші сестри не доводять, що вони не мають тієї сили, яку посідають ті, що живуть з Богом? Що більше, ви самі про це пишете: «Сестри вже більше як два місяці у безсиллі шукають вихід. Вони голодують, а саме так, що три дні голодує одна група, а тоді її замінює інша, і так чергуються в голодуванні. Окрім цього, вони благально взивають до Бога…»,⁴ та ще й твердите: «Якщо вдасться окультистам, яких репрезентує п. Дащенко, збудувати тут свій центр, сестри знають, що будуть змушені залишити свій монастир».⁵ Сестри безсилі… Вони не постять, вони голодують… Волають до Бога, але не сподіваються на Його поміч, бо, о диво дивне, контемтплятивні сестри просять про захист від окультизму в державних органів.⁶ Hic Rhodus, hic salta⁷ Тут треба було показати силу християнства і Христову перемогу над силами темряви, а не показувати фільми про пробудження в Бразилії, Кенії… Тут треба було провести правдиву духовну боротьбу, а не вдаватися до політиків, щоб витіснити конкурента. А таки дійсно конкурента. Одна окультна група жаліється на іншого окультиста… Якщо той інший ще направду окультист, якщо це не чергове очорнення. Хіба так поводять себе ті, що живуть з Богом? Що то за монастир, який не має у собі духовної сили захиститися від окультизму? Що то за побожність, що не має сили? Власне про таких, як ви та ваші сестри, писав апостол Павло: «Вони збережуть зовнішню форму побожності, хоча й зреклися її сили. Їх уникай!» ( 2 Тим. 3, 5).

2. Не можна вважати нормальним ваше відношення до телевізії. З одного боку ви стверджуєте, що: «Якщо в монастирі дивляться на сучасні телепрограми, то це є насмішкою над обітом чистоти. Одна світська особа сказала: “Або буду приступати до Святого Причастя, або буду дивитися телевізор, одне виключає друге”».⁸ Значить подивитися якусь корисну інформаційну передачу є несумісним з чистотою, а от ваші виступи по телебаченню річ допустима. Чи не твердите ви одне, а робите зовсім інше? Здається, що саме так. Адже ви на реколекціях тлумачите людям, що користуватися виробами фірми «Проктер анд Ґембл», є гріхом. А й самі знаєте що користуєтесь, чи, принаймні, користувалися виробами цієї фірми і то в часі коли на реколекціях гриміли проти використання виробів вищезгаданої фірми. Отже, ви одне проповідуєте, а в зовсім інший спосіб живете. Отже, ви – лицеміри.

3. Ви виставляєте себе пророками, але в такому випадку, якими пророками ви є? Каже старохристиянський твір «Дідахе»: «Адже не кожен, хто промовляє в Дусі, є пророком, а тільки той, хто провадить Господній спосіб життя. Отже за способом життя визначте різницю між лжепророком і пророком» (Di XI, 8).⁹ А також цей твір твердить що, хто проповідує істину, а сам не живе згідно свого проповідування, той – лжепророк (Di XI, 10).¹⁰ А Ви не провадите Господній спосіб життя, бо одне говорите, а інше робите. Ви кажете, що проповідуєте істину, але не живете згідно своєї ж власної проповіді. Отже, як не є прикро, але мушу констатувати – ви є лжепророками. І це тверджу не я, а твердить авторитетний твір християнської давнини.

4. Святі Католицької Церкви завжди і словом і ділом виражали послух Римському Папі. Ви ж бунтуєте проти єпископів законно ним іменованих. Що більше, ви навіть погрожуєте Папі, то Божим гнівом та судом,¹¹ то попаданням в єресь,¹² то екскомунікацією,¹³ то смертю.¹⁴

5. Ви з самого початку свого перебування у ЧСВВ поводились, як бунтарі.¹⁵ Хіба святі бунтували проти призначень їх до іншої диспозиції? Хіба бунтували святі проти на перший погляд несправедливих рішень Настоятелів? Що гірше, не лише ви є такими бунтівниками, але й ваші сестри, яких ви провадите, вони без жодного сорому зізнаються, що не впустили до свого монастиря візитатора, призначеного Римом.¹⁶ Святий Ігнатій, якби «несправедлива» іспанська інквізиція не запроторила його нізащо до в’язниці, ніколи би не став священиком і ніколи Бог не отримав би такого доброго інструменту для проведення реформи Церкви як Товариство Ісуса. Святий Ігнатій тоді ще був звичайним мирянином, а ви, коли розпочали відкритий бунт, були зв’язані довічним обітом послуху. Якби отець Піо не впокорився перед призначенням у Сан Джованні Ротондо та не прийняв з послухом декрети, які йому багато що забороняли, то очевидно весь поглинутий роботою не мав би стільки часу на молитву і не осягнув би такого ступеня святості. Ні, ваша поведінка не є поведінкою святих, а лише – бунтарів. Хіба Ви забули слово Боже: «Бунт – це гріх чарівництва, самоволя – злочин з ідолами» (1 Сам 15, 23). Ви, буцімто боретеся проти окультизму, а самі чините гріх чарівництва. Вважаєте, що Бог діє через вас, але хіба Господь може забути Своє слово? Хіба не він каже: «Нехай в тебе не знайдеться ніхто, хто би гнав через вогонь свого сина, або свою доньку; хто би займався гаданням, чарування, відьмацтвом чи ворожбитством; ніхто, хто би нашіптував, викликав духів, або звертався до померлих. Бо хто таке робить, гидкий є Богові» (Втор. 18, 10-12а). Невже Бог діє через того, хто Йому гидкий? Ви чините не тільки гріх бунту, але займаєтесь відкрито віщуванням.

6. Першою з таких практик є гадання на вервиці, яке полягає у тому, що той, хто потребує конкретної відповіді на питання, має просто напросто вхопитися за вервичку і почати перебирати її зернятка – на кожному з них по черзі є «так» або «ні». Коли закінчується десяток, за який взялися, тоді відповідь останнього зернятка, відповідно «так» або «ні» сприймається як Божа відповідь на поставлене запитання.

Для оправдання такої практики використовується покликання на Урім і Тумім старозавітніх первосвящеників. Але ці два камені не згадуються у біблійних текстах, які відносяться до періоду після вавилонського вигнання. A у Новому Завіті нема жодного покликання на цю практику. Та й стaрозaвітня практика не передбачає використання Урімa і Тумімa для щоденних потреб, a лише у дуже важливих ситуаціях. Цікаво відзначити, що засновник мормонів - Джозеф Сміт - свої віщунські практики також оправдовував покликаннями на Урім і Тумім.

Отже, використання вервиці для отримання відповіді на щоденні питання немає ніякого підтвердження в Біблії. Це є просто напросто віщунська практика, яка не ґрунтується на слові Божому, a на недовірі до Божого Провидіння. І вже таким чином є окультною. Окрім того, використання посвяченого предмету для гадання є нічим іншим, як богохульним та святотатським оскверненням посвяченої речі.

7. Іншою вашою віщунською практикою є віщування за допомогою Святого Письма. Ця практика полягає у тому, щоб випадково відкрити Біблію і тицьнути пальцем у текст. Якщо не отримано потрібної відповіді, то в такому випадку процес треба повторити ще раз. Така практика жодного разу не згадується у Біблії. Окрім цього, про таку практику не говорять ані Отці Церкви, ані святі. Зате аналогічну практику використовують мусульмани, віщуючи в цей спосіб за допомогою Корану, а також індуїстські та лaмaїстські жреці, віщуючи на своїх текстах. Подібна практика широко застосовується і в європейських окультних колах, де використовують різноманітні тексти, які цінуються окультистами. Юдейський окультний напрямок – кабала – також використовує цю практику, щопрaвдa послуговуючись тільки текстом Старого Звіту. Віщування за допомогою Біблії є не християнською, a окультною практикою. Використання слова Божого в окультних цілях є богохульством вищого ґатунку.

8. Ще однією вашою практикою, яка на перший погляд має біблійне коріння, є віщування за допомогою підкидання монетки, або - як це нaзивaєте ви - кидання жереба.

Святе Письмо дійсно згадує кидання жереба у Старому тa Новому Завіті, як практику Божого народу. A саме: при виборі першого ізраїльського царя (1 Сaм. 10, 17-25) тa при виборі нового aпостолa на місце Юди Іскaріотського (Ді. 1, 15-26). Отже, всього два рази - один раз у Старому Завіті й один раз у Новому Завіті. Це відбувалось у дуже специфічному контексті – виборі царя і виборі aпостолa. Тобто, коли потрібно було означити специфічний Божий вибір особи, покликаної до служіння усьому Божому народові. Таке згaдувaння жереба у Біблії аж ніяк не дає прaвa застосовувати кидання жереба задля осягнення відповіді на щоденні питання, які перед нами ставить життя. Це є профaнaція самої ідеї кидання жереба, щоби отримaти Божу відповідь. Бог ніколи не нaкaзувaв Своєму народові використовувати цю практику, а якщо її й використовували, то лише для визначення особи, яку Бог вже перед тим вибрав, тa й то лише особи, чия служба мaлa вплив нa весь Божий народ.

Використaння цих віщунських прaктик перш зa все обмежує людську свобідну волю, яку сам Бог ніколи не обмежує і шaнує до тієї міри, що нaвіть дaє нaм можливість вибрaти пекло, як вічну реaльність. Диявол, навпаки, зaцікaвлений у обмеженні людської свобідної волі, про що свідчить брак свобідної волі у його жертв. Отож, джерелом всякої віщунської прaктики, a тим більше тієї, якa забирає можливість вибору (бо той вибір зa нaс робить іншa силa), не може бути Бог, a тільки диявол.

У цих прaктик є й інший момент. Особa, якa зaймaється такими прaктикaми, позбaвляє себе будь-якої відповідaльності, скидaючи все на Бога. Виглядає так, що Бог нaм нaмарно дaв розум і свобідну волю для щоденного вжитку. Виходити з тaкої позиції є хулою Божої Премудрості.

Ще один момент. Особа, яка зaймaється такими прaктикaми, тим самим виявляє свою недовіру до Бога і Його Провидіння. Приймаючи ці практики, така особа своїми діями свідчить, що вона не вірить у те, що Бог є добрим Отцем, який піклується про своїх дітей, а також відкидає біблійну істину, що тим, які люблять Бога, усе співдіє на добро.

Як вже нaписaно вище, використaння посвячених предметів з ціллю віщувaння є святотaтським і богохульним блюзнірством.

Ви є окультистами, а жоден католицький святий окультизмом не займався, принаймні після свого навернення.

9. Задля осягнення своєї мети Ви не відкидаєте жодного засобу. Всю вашу поведінку можна окреслити масонським девізом: «Мета виправдовує засоби». Щоб вчинити тиск на Українську Державу і змусити її визнати ваше релігійне угруповання, ви, у цей тяжкий для нашої держави час, звертаєтеся з листами до Президента РФ п. Дмітрія Мєдвєдєва, і це після його сумновідомого відкритого звернення до українського Президента, даючи йому можливість знову ложно звинуватити Україну в дискримінації віруючих.¹⁷ Тим ви оббріхуєте державу, яка, не дивлячись на вашу незаконну діяльність, надає вам прихисток, бо з Чехії вас витурили. Тим ви підтримуєте тих, хто прагне завдати шкоди народу, який вас годує. Жиріючи на українській сметанці, молочкові, сирочку, яйцях, медах і ковбасках, ви, переслідуючи тільки свої меркантильні інтереси, силуєтеся підкласти свиню тим, хто вас годує. Жоден католицький святий не виявляв такої чорної невдячності. Святий Ігнатій Лойола називав невдячність одним з джерел гріха.

10. Ви зверталися, і то неодноразово до політичних чинників, з метою позбавити можливості законних єпископів УГКЦ вершити свій уряд,¹⁸ Святі такого не чинили.

11. Ви без будь-якого права і влади на це кидаєте анатеми. Ваша анатемоманія дійшла вже до абсурдних розмірів. Ви кинули анатему на 17 українських греко-католицьких єпископів в Україні,¹⁹ 13 Генеральних настоятелів католицьких монаших Чинів та Згромаджень,²⁰ на всіх кардиналів Католицької Церкви.²¹ У своїй засліпленості Ви кинули анатему на усіх католицьких єпископів Індії.²² Лише цього року Католицька Церква в Індії засвідчила свою вірність Христові багаточисельними мучеництвами вірних, багатьох з яких індуїсти спалили живцем тільки за те, що вони не хотіли відрікатися від Христа. Проголошувати анатему на Церкву мучеників може тільки той, хто ненавидить мучеників Христових, а це Сатана та його поплічники. Отці, хоч як це не страшно, але ви є практичними сатаністами. Цими анатемами ви також відділили себе від усієї Католицької Церкви, вам ще залишилось екскомунікувати хіба що Папу, очевидно після візиту Святішого Отця до Чехії, ви це і зробите.

12. Грецьке слово «анатема» дослівно перекладене на українську означає прокляття. Господь ж устами Свого Апостола наказує нам: «благословляйте, не проклинайте» (Рим 12, 14b). Ви ж своїм вірним рекомендуєте, «щоб завжди, коли в Св. Літургії згадується ім’я т.зв. патріарха Любомира і ім’я місцевого єпископа, який має з ним єдність, внутрішньо відділитися від апостатичного духа, який є за ними! Нехай вірні потиху скажуть Боже слово: “Анатема!”, а потім нехай з усіма голосно промовлять “Господи помилуй!”» Тобто, ви рекомендуєте своїм вірним проклинати єрархію УГКЦ. Як це далеко від слова Божого! І ваші адепти це роблять. O, sancta simplicitas!²³ Бідні люди, приходячи на богослужіння до греко-католицьких храмів, самі того не знаючи проклинають, за Вашою рекомендацією, єрархію УГКЦ! Навіть не підозрюючи, що ці прокльони падають на них самих. Хіба ж ви не читали, що сказано в Письмі, що «як горобець пурхне, і як ластівка пролетить, так і незаслужене прокляття не збудеться» (Прип. 26, 2)?²⁴ А ваші анатеми (прокляття) є незаслуженими. Самі добре знаєте, що сила визволена прокляттям мусить на когось впасти, якщо анатема є незаслуженою, то вона не може впасти на голови тих, кого проклинають, а мусить впасти на голови тих, хто проклинає. Та хіба ви не знаєте, що у Христі Ісусі ми християни (а ви християнами не є, а лише поганами дуотеїстами), сталися спадкоємцями Авраамового благословення (див. Гал. 3, 13-14)? А Сам Бог благословив Авраама: «Благословлятиму тих, які тебе благословлятимуть, а проклинатиму тих, які будуть тебе проклинати» (Бут. 12, 3). Ви проголошуєте прокляття єрархії католицької Церкви, Її священикам й мирянам, але ви зводите прокляття на свої голови і голови своїх же прихильників. Хіба так робили святі Католицької Церкви?

13. Ви часто пишете неправду у своїх листах. Так, наприклад, ви стверджуєте, що перші християни не мали жодної філософсько-теологічної освіти.²⁵ Але це є неправдою. Апостол народів святий Павло мав нормальну теологічну освіту єврейського рабина, а очевидно, що мав також й елліністичну освіту, що він сам доводить своєю проповіддю в атенському Ареопазі. Святий Діонізій Ареопаґіт був освіченим елліном. Святий Юстин Філософ був навіть учителем філософії. Це лише три приклади, а є їх значно більше. Ви боїтеся освіти і освічених людей, щоб не відкрилась ваша облуда, тому і заперечуєте потребу, щоб священики були освіченими пастирями люду Божого,²⁶ адже затурканими легше маніпулювати. Ви стараєтесь ввести в оману людей, твердячи, що діалог з поганським релігіями не має чітко окреслених границь. Це є неправдою. Церква чітко окреслила границі такого діалогу, а саме: «Екуменічним директорієм» та Декларацією «Dominus Iesus».

14. Ви вводите людей в оману. Почнімо з самоназви вашої релігійної організації. Ви самі пишете, що англійська її назва Ukrainian Orthodox Greek-Catholic Church, а перекладаєте на українську – Українська правовірна греко-католицька церква. Але ж англійський стабільний вираз Orthodox Church на українську перекладається лише як православна церква. Тобто ви називаєте себе «Українська православна греко-католицька церква». Отже перед світом ви себе декларуєте як православні, а в Україні як правовірні. Цей зрозуміло, адже за вашими твердженнями в Католицькій Церкві спастися майже неможливо, зате в Православній легко осягнути спасіння, бо «Православна Церква без Петра є правовірніша ніж Західна Церква з Петром».²⁷ Ви твердите, що Папа читає ваші листи і що сприймає їх серйозно.²⁸ Якби Папа сприймав ваші листи серйозно, то очевидно, що принаймні щось з ваших пропозицій вже за увесь цей час було запущено в дію. Але цього не трапилося. У мене є поважний сумнів, що ви взагалі ці листи відправляєте закордонним адресатам, хіба що до Чехії, Словаччини та Росії (де в кремлівських та патріарших покоях шукаєте підтримки). Цей сумнів підтверджується тим, що ані єпископи у Заґребі²⁹, ані ICCRS (лист цій католицькій організації, яка має свій осідок у Ватикані ви начебто послали)³⁰ Ваших листів ніколи не отримували. Якщо їх там ніхто не бачив, то годі очікувати, що їх бачив Святіший Отець. Виглядає, що ви просто вводите в оману своїх читачів, і тішите свій комплекс меншовартості власною значимістю. Або хтось з вами грається дезінформуючи вас самих. Ваша комедія довкола буцімто запланованого до Ватикану візиту далай-лами, і буцімто того, що Папа відмінив цей візит, очевидно мала справити враження, що Папа дійсно вас слухає.³¹ Подібно ви розіграли комедію з листом, в якому алярмуєте, що єрархія УГКЦ начебто готує схизму.³² Як всі добре знаємо схизми не сталося, принаймні в такому вигляді, як ви її описали у цитованому вище листі. Зате 03.08.2008, тобто місяць після оприлюднення вашого листа, сталася інша схизма під заголовком «новий синод УГКЦ»³³ Отже, ви самі показали себе неправдомовцями та схизматиками.

15. Ще однією вашою вигадкою є байка про ІКТ (історико-критичну теологію). Напевно, це було вигадано для тих, хто ніколи не студіював теологію на католицькому факультеті. Такого «чудовиська» як ІКТ в природі не існує.³⁴ Про це вже багато писалося. Є історико-критичний метод (formgeshichtliche methode, чи то пак, як інші пишуть і кажуть, просто formgeshichte). Метод цей дозволений папою Пієм ХІІ у його енцикліці «Divino afflante Spiritu» і ця енцикліка виразно вказує на обмеженість цього методу. Звісно, метод допомагає зрозуміти обставини, в яких окрема книга Святого Письма написана, але коли його без розбору застосовувати до біблійних текстів (в стилі Бультмана), то можна дійти до всяких дурниць. Так само як і з психологією, вона може нам дещо допомогти розібратися у собі, але не може замінити ні молитви, ні дії Божої у нашому житті, ні нашої співпраці з Божою милістю. Але обмеженість не означає, що метод поганий, просто потрібно второпності, щоб не робити дурниць. От і все. Теж саме говорить і Святіший отець у своїй книзі «Ісус з Назарету»,³⁵ а ви хочете створити у читача ваших листів враження, що начебто Святіший отець заперечує історико-критичний метод.³⁶ Очевидно тоді у 2007 році ви не передбачали, що вийде переклад цієї праці на українську, от і думали, що можете приписувати Папі, що вам сподобається. Але… Книга таки цього 2009 року вийшла в українському перекладі, й кожен, хто володіє українською, може тепер довідатися, що конкретно Папа думає про історико-критичний метод. І побачити: те, що говорить про цей метод Вселенський Архиєрей, та те, що говорите про цей метод ви, – це діаметрально протилежні речі.

16. Не знаю, що і хто вам викладав у Варшаві, і чи взагалі є правдою те, що ви пишете про це. Але там, де я студіював – Філософсько-теологічний інститут Товариства Ісуса в Заґребі, нам виразно вказували на об’єктивні недоліки цього методу, як рівно ж і на суперечливість гіпотези документів (стосовно П’ятикнижжя), так і гіпотези про Quelle (стосовно синоптичних Євангелій), рівно також вказували на недолугість розділення так званого Історичного Ісуса від Христа віри. Що більше, наші професори постійно наголошували, що теологія студіюється найперше на колінах та що святий Ігнатій Лойола в момент просвітлення на ріці Кардонер отримав багато більше знань про Бога, аніж в часі теологічного студію. Але тим не заперечували потребу самого студію й розвитку дару, що його людині дав Бог – інтелекту. Так само не було ніяких дурниць стосовно студію філософії. Ніхто на Кантові не загострював увагу, так як ви стверджуєте, що це робиться на католицьких факультетах.³⁸ Що більше, його піддавали нищівній критиці. Нас навчали усіх філософських напрямків, вказуючи на їхні недоліки і недосконалості. Метафізику (Отологію та філософську антропологію), критику (чи то пак ґнозеолоґію), космологію, етику загальну, соціальну та індивідуальну викладали виключно за томістичними принципами. Так само викладалося і на Теологічному факультеті Заґребського Університету. Так що прошу вас: Перестаньте оббріхувати католицькі навчальні заклади. Я цілком розумію, що вам потрібні затуркані люди, які не добачали би Ваших єресей і дурниць. Після всіх цих ваших недолугостей, про які вже говорилося, виникає запитання: чи ви дійсно студіювали теологію, чи в часі студію займалися хто знає чим. І чи дійсно маєте ті академічні титули, якими підписуєтеся?

Тому закликаю вас словами Святого Письма: «відкиньте від себе всяку форму злоби, лукавства, лицемірності, зависті і всяку форму очорнення» (1 Пт. 2, 1)!

17. Ваші методи поширення також віють далеко не Духом Христовим. Ви вербуєте жіноцтво, особливо незаміжніх жінок, ділячи їх з часом у дві категорії: ті, що легко піддаються під маніпуляцію, посилаєте до свого монастиря, а тих, які самі є добрими маніпулянтками, посилаєте виходити заміж, щоб через одруження вони зваблювали на вашу сторону хлопців. Хіба це не тактика Валаама, сина Беора, який навчив моавитян через жіноцтво зваблювати Ізраїля (див. Чис. 31, 16)? Ви є духовними синами Валаама, сина Беорового і приймете ту ж плату, якщо не покаєтеся. Ви підло видаєте себе за греко-католиків, хоча до УГКЦ ні до іншої Католицької східної Церкви, та й до Католицької Церкви взагалі не маєте жодного відношення. Цим своїм обманом ви зводите людей, щоб їх потім втягнути у свою секту. Виходить, єговісти набагато порядніші від вас. Коли вони дзвонять до дверей, то не видають себе за когось іншого і не приховують що вони належать до організації Свідків Єгови. Ви ж всюди, де тільки це можливо, називаєте себе греко-католиками. Такою ж недугою страждають і ваші сестри. Якщо парохіяльний будинок у селі Пробіжна був подарований католицьким монахиням для заснування там католицького монастиря, то чому після зміни конфесійної приналежності сестри не покинули це приміщення і не повернули його греко-католицькій громаді. Хіба не обманом вони заволоділи цим майном? Ви цільово полюєте за продавцями, вчителями, лікарями, щоб через них поширювати свої єресі. Ви полюєте за політиками та бізнесменами, щоб отримати доступ до влади і грошей.

18. Про те, якими пастирями ви насправді є, свідчить ваша панічна втеча з Підгорець після фосфорної аварії коло Ожидова, коли ви навіть людей, своїх прихильників, залишили в неділю без Служби Божої. Сам Господь таких горепастирів характеризує, як наймитів, які не дбають про стадо (див. Ів. 10, 12-13). Ви є наймитами, але чиїми? ФСБ? Масонерії? Чи самого диявола напряму? Ну що ж, тепер, коли ви вже опинилися поза Церквою, прикриваючись ім’ям Церкви, яку не перестаєте обпльовувати, прагнете залізти до Христової кошари через вікна, бо двері правдиві пастирі стада Божого закрили перед вами. Тож ви не пастирі, а злодії. А «Злодій не приходить, хіба що, щоб вкрасти, зарізати і знищити» (Ів. 10, 10). Так і ви стараєтеся пробратися до кошари, аби овець Божих вкрасти, витягнути з неї і зарізати на вівтарі власної гордині та самодурства, а потім ще й знищити вогнем невгасимим.

19. Ви настільки ненавидите УГКЦ, що заявляєте начебто Сталін Її зліквідував,³⁹ доводжу до вашого відома, що Сталін Її не зліквідував, а тільки загнав у підпілля. Знайте, ані Сталін Її не зміг зліквідувати, не зможете ні ви!

20. Ви провадите легковірних людей, які довірилися вашому проводу, за допомогою обману, погроз і маніпуляцій. Куди ви їх запровадите? Куди попадуть ті, хто в стані огірчення, ненависті, непомірної гордині, осудження до всіх і вся, розчарування, непрощення увійдуть у вічність? Куди як не до пекла? А такий є стан людей, які піддалися вашому проводові. Ви провадите людей до пекла. Отямтеся! Хіба ви не знаєте, що ті, що таке чинять, Царства Божого не успадкують (див. Гал. 19 21)?

21. Для Вашого оправдання часто звучить аргумент: отці моляться, вони чуда чинять. Не сперечаюся. Можливо. Але запитуюсь чи Божою силою? Навіть якщо і Божою, то це ще не означає, що ви йдете вузькою дорогою спасіння і що ведете до спасіння за собою людей. Сам Христос сказав: «Багато мені того дня скажуть: Господи, Господи! Хіба ми не твоїм ім’ям пророкували? Хіба не твоїм ім’ям бісів виганяли? Хіба не твоїм ім’ям силу чудес творили? І тоді я їм заявлю: Я вас не знав ніколи! Відійдіть від мене, ви, що чините беззаконня!» (Мт 7, 22-23). Ви ж вчинили багато беззаконь і чините їх і надалі. Тому одумайтеся, поки ще не пізно. Покайтесь. Принесіть плід гідний покаяння. Відверніться від беззаконь ваших. Ви іншим грозите пеклом. Важайте, щоб вам самим не стати здобиччю його щелеп!

о. Орест-Дмитро Вільчинський