10 вересня, чудового погожого осіннього дня, члени Архибратства Матері Божої Неустанної Помочі та парафіяни нашого храму здійснили прощу до Зарваниці. Очолив її духовний опікун Архибратства отець Ігор Демків.
На світанку прочани вирушили у дорогу. Отець Ігор, традиційно, поблагословив на добру путь і усі помолилися за щасливу і легку дорогу.
Отець попросив, окрім своїх особистих намірень - молитися за мир в Україні і за наших воїнів.
Цілу дорогу паломники молилися і співали побожних пісень.
У Соборі Зарваницької Матері Божої, отець Ігор відслужив для наших прочан Святу Літурґію, котру, разом з дяком Тарасом, своїм співом, супроводили хористки нашого крилосного хору. Хто мав потребу – посповідалися і усі прийняли Святе Причастя.
Біля пам’ятника міґрантам пані Стефа Кіндрат розповіла цікаву історію про те, як, перебуваючи в Італії, вона була учасницею зародження активного церковного життя серед наших заробітчан, яке започаткував і очолив, нині покійний, протоієрей Василь Поточняк.
Потім наші парафіяни вирушили на Хресну Дорогу. На закінчення Хресної Дороги помолилися у наміренні Святішого Отця Папи Римського і отримали повний відпуст.
Опісля вирушили до Українського Єрусалиму. Там наші прочани приступили до Гробу Господнього, помолилися на Святих Сходах і піднялися на Голготу.
Також відвідали старовинний дерев’яний храм Різдва Пресвятої Богородиці монахів студитів. У храмі Пресвятої Євхаристії отець Ігор помирував усіх.
Після чого наші паломники помолилися у храмі копії Хатини Матері Божої*).
Хто бажав, прийняв крижану оздоровчу купіль у джерелі Святої Анни. Набрали джерельної водиці.
І на сам кінець, ми помолилися у храмі Пресвятої Трійці та Пресвятої Покрови, де усі приклалися до оригіналу чудотворного образу Матері Божої Зарваницької. Кожен просив у Матері Божої про щось своє - сокровенне. Адже, їдучи на прощу, кожен мав своє намірення. Так пройшла ця наша захоплююча молитовна пригода.
Традиційно - дорогою додому ми молилися і співали побожні та народні пісні.
*) У 1294 році християнська імператорська родина Анджелос, аби вберегти від знищення мусульманами будинок, у котрому мешкала Пречиста Діва в Назареті й де одержала благу звістку від архангела Гавриїла про народження Спасителя, розібрала його й перевезла до італійського містечка Лорето. Тут хатину відновили, а згодом над нею звели базиліку Святого Будинку.
На згадку про цю святиню такі самі будинки звели у Чехії, Польщі та Німеччині. В Україні храм копії цієї Хатини почали будувати у 2012 році у Зарваниці (архітектор Михайло Нетриб’як). Тут зберігається камінь з Назарету і два камінці, освячені у храмі Лорето. 27 серпня 2017 року, під час щорічної Успенської прощі, храм освятили. Чин освячення храму звершив Архиєпископ і Митрополит Тернопільсько-Зборівський Василь (Семенюк). Чин освячення відбувся за участю Єпископа-помічника Теодора (Мартинюка) та Екзарха Луцького Йосафата (Говери).
Марта Осадца
.jpg)
