Сьогодні, 15 листопада, Українська Греко-Католицька Церква роз починає Різдвяний піст. Щоб із користю використати цей час для своєї душі, важливо знати його правила, розуміти сенс, а також налаштуватися на тривалу роботу над собою. Позаяк піст — це інструмент очищення серця від надмірних прив’язань, час духовного підготування до зустрічі з народженим Христом.
Що таке Різдвяний піст?
Різдвяний піст — це період, який розпочинається 15 листопада і триває до 24 грудня зокрема, коли Церква за допомогою молитов та духовних практик допомагає підготуватися до зустрічі з новонародженим Христом.
Яка мета Різдвяного посту?
Як розповідає о. Юліан Катрій у праці «Пізнай свій обряд», із давніх-давен празник Різдва Христового був на рівні з Воскресінням. Тому й церковний устав трактує Христове Різдво як другу Пасху. У старих типіках і богослужбовому псалтирі під 25 грудня є така примітка: «Пасха, празник триденний». Тож, як до празника Пасхи вірні готувалися молитвою та постом, так і Різдвяний піст став для них часом підготування до приходу Спасителя.
За словами священника, Різдвяний піст став для Церкви також символом молитов і постів старозавітних патріархів та пророків, які з тугою очікували приходу Месії.
Ба більше, наша Церква має прадавню традицію, за якою вірні готуються до празника Христового Різдва не тільки молитвою і постом, а й святими Таїнствами Сповіді та Святого Причастя. Київський митрополит Георгій (1072–1073) у «Білечеському уставі» приписує причащатися зокрема і на Христове Різдво (§ 9). Святий Йосафат у «Правилах для священиків» радить заохочувати вірних до сповіді під час Пилипівки. Київський митрополит Петро Могила († 1647) у требнику доручає вірним сповідь і Причастя під час кожного з чотирьох річних постів. Замойський Синод (1720) поручає їх принаймні тричі в рік: на Пасху, Успіння Богородиці та Христове Різдво. Цей Синод приписує поміркованість від набілу на всю Пилипівку. Львівський Синод (1891) дещо злагіднює Різдвяний піст, дозволяючи в понеділок, середу й п’ятницю набіл, а в інші чотири дні тижня — м’ясні страви, але зобов’язує священників відмовляти п’ятдесятий псалом, а мирян — по п’ять «Отче наш» і «Богородице Діво» перед обідом та вечерею.
Докладніше :Департамент інформації УГКЦ