Українська Греко-Католицька Церква. Львівська Архиєпархія, м.Львів, пл.Кропивницького 1, тел. (032)2334073, email: [email protected]
"Якщо ти терплячий, то завжди молитимешся з радістю." (Прп.Ніл Синайський)

Архів запитань до священика (1)

Переглядів: 39431Коментарі: 0

Анонім | 2013-08-24 в 00:44:11

Слава Ісусу Христу!

Мій чоловік - римо-католик, я - греко-католичка. Яку традицію (Східну чи Західну) варто зберігати, наприклад , при хрещенні і миропомазанні дітей?

о. Володимир | 2013-08-27 в 20:38:50

Слава Навіки! Давня багаторічна традиція є такою, що коли родився хлопець, то зберігався обряд батька, коли ж дівчина - то обряд мами. Однак, це вповні не зобов"язує. Ви можете самі, за взаємною згодою це вирішити. Право передбачає, коли дитина досягне 16-ти річного віку, вона сама вправі вирішити якого обряду дотримуватися.

Володя | 2013-09-01 в 10:17:06

Слава Ісусу Христу! Прошу сказати, чи можна замість хрестика на шиї носити лише медалик Пресвятої Богородиці?

о. Володимир | 2013-09-20 в 00:13:40

Слава Навіки! Хрестик носить Християнин чи Християнка в знак того, що вірить в Христа і живе згідно Христової науки, тобто "ходить слідами заповідей Христових" (молитва в часі Хрещення). Медалик Богородиці можна також носити, плекаючи набожність до Пресвятої Богородиці і віддаючи себе під Її покров і заступництво. Не можна трактувати медалик чи Хрестик лише як прикрасу нарівні з коралями чи кульчиками, або як доповнення до гардеробу! Це гріх!

Наталія | 2013-09-20 в 17:34:19

Сдава Ісусу Христу!Чи можна прати в пральній машинці автомат у велике свято,наприклад 21.09?

о. Володимир | 2013-09-20 в 21:38:15

Слава Навіки! «Пам'ятай про суботній день, щоб святити його. Шість днів працюватимеш і робитимеш всяке діло твоє. День же сьомий - відпочинок на честь Господа, Бога твого. Не робитимеш ніякого діла» (Вих. 20,8-10; Пор. Втор. 5, 12-15). 2172 Діяння Бога є взірцем для людського діяння. Якщо Бог «спочив» сьомого дня (Вих. 31,17), то і людина повинна також «не працювати» і дати іншим, особливо вбогим, «щоб перевести духа» (Вих. 23,12): субота припиняє щоденну працю і дає відпочинок. Це день протесту проти рабства праці та культу грошей (Пор. Неєм. 13, 15-22; 2 Хр. 36, 21). 2185 У неділю та в інші дні встановлених свят вірні стримуються від роботи або діяльності, яка є перешкодою для віддавання належної пошани Богові, радості, притаманній Дневі Господньому, для виконування діл милосердя і відповідного відпочинку, духовного і тілесного (Пор. Кодекс канонічного права, кан. 1247.).--- Це витяг з Катихизму Католицької Церкви. Справа може і не в машинці, яка сама пере, справа в духовному розумінні самого свята, яке навіть не повинно допустити думки про звичайні побутові клопоти. Тим більше, що цю роботу можна виконати в будь-який інший день і час. В давній традиції нашого народу закладена велика пошана до святкового дня. Тому не прали і не вивішували білизну в неділю і свята, навпаки виконування роботи в ці дні було ознакою безбожництва. Не радив би і Вам цього робити.

Наталія | 2013-09-21 в 01:01:27

Отче,дякую за відповідь але маю ще одне запитання.Ми з сімєю винаймаємо житло і ми поставили на лічильник з гарячою водою магніт і десь рік так "економили"воду і нам повернули гроші за те,що ми такі "молодці".В будинку вже всім поміняли лічильники на такі,що мають захист від магніту.Я не усвідомлювала,що це гріх і не сповідалась з цього,але прочитала статтю одного священика"Про гріхи, які майже ніколи не почуєш у сповідальниці"і задумалась.Я знаю,що це гріх,але якщо чесно,совість мене не мучить але на наступній сповіді про це сказати маю.А що робити,якщо не дуже жалієш,як тоді сповідатись?Я маю сповідатись на початку місяця.Дякую

о. Володимир | 2013-09-23 в 17:31:34

Слава Ісусу Христу! Просити в Бога Ласки досконалого жалю за гріхи і сповідатися. Ви пишете: "Я не усвідомлювала,що це гріх..." Пригадую, що тяжкість гріха залежить від свідомості вчинку, добровільності, і в даному випадку, матеріальної шкоди нанесеної цим вчинком.

Прочитав статтю отця, про яку згадуєте в коментарі, і тут дуже захотілося її продовжити smile А чи сповідалися люди, які так "мудро" облаштовують світ навколо себе тарифами на воду, газ, квартплату, податками "щедрими" зарплатами, що в свою чергу породжує все нових і нових "гігантів науки", які за допомогою магнітів, та інших пристроїв грішать, щоб якось виживати... О ні не подумайте, що захищаю гріх!

Просто так роздумую smile Гріх породжує гріх і виходить замкнуте коло, яке хтось має розірвати. І цей хтось - ХРИСТИЯНИН! Християнин на всіх щаблях: депутат-християнин, водій-християнин, начальник водоканалу-християнин, споживач-християнин і т.д. А ще краще Президент-ХРИСТИЯНИН! smile

Пишу, а перед очима картина спогадів. Згадую як ремонтували нашу неньку-привокзальну перед Євро2012. Екскаватор, риючи траншею, зачіпив водопровідну трубу. Фонтан сягав 2 поверху! Вода тече, сидять два дядьки з водоканалу і курять. Потім прибули панове з папками, постояли, покурили... Десь години через дві почали щось робити. Тільки зараз, прочитавши Ваш коментар, подумав: скільки ж магнітів мали б поставити мешканці, щоб якось компенсувати ті втрати води, за які їх же (мешканців) заставлять заплатити smile Ось так живемо...

Але сповідатися треба, і жаліти треба. І поступати по-християнськи на кожному місці треба. Бо загинемо в гріхах.

julia | 2013-10-01 в 16:14:41

Слава Ісусу Христу!У мене таке запитання.Я греко-католичка,мій майбутній чоловік православний.Ми хочемо вінчатися.У православній церкві мені сказав священик перехриститися на православну.Ми не знаємо що нам робити.Адже я хрещенна.Допоможіть нам

о. Володимир | 2013-10-01 в 22:49:51

Слава Навіки! Свята Тайна Хрещення уділяється один раз в житті. Ніхто не має права когось "перехрещувати". Ми Греко-Католики визнаємо важність Св. Тайни Хрещення у всіх Православних конфесіях. "Перехрещувати" - це середньовічна глупість (пробачте за слово). Ні в якому разі не робіть цього, бо це важкий гріх відречення від Своєї Віри. Вас не має права ніхто заставляти приймати Святі Тайни, поза своєю Церквою (в т. ч. сповідь, Св. Причастя). Раджу прийти з нареченим до нас на розмову із священиком, щоб докладніше поговорити про це. Наперед запевняю, що в Греко-Католицькій церкві релігійну позицію Вашого нареченого відповідно шанують, і ніхто Його "перехрещувати", чи спонукати до відречення від своєї віри не буде.

Ольга | 2013-10-02 в 04:18:23

Слава Ісусу Христу!я почала зустрічатися з хлопцем на Різдво. ми ходили разом колядувати на церкву. це доля чи співпадіння? одні говорять що це співпадіння, інші що це коляда нас звела. скажіть що ви про це думаєте.

о. Володимир | 2013-10-02 в 23:23:04

Слава Навіки! Я думаю, що цим прикметам не варто приділяти жодної уваги. Людей зводить не коляда, чи як кажуть - доля, а Господь Бог. Раджу Вам, коли зустрічаєтеся, серйозно ставитися до пізнавання одне одного. Щасливе подружжя є тоді, коли подруги жертвують собою заради один одного... Варто звернути увагу на релігійне виховання, і виховання взагалі... Ви можете разом, проводячи вільний час, відвідувати заняття для наречених, щоб краще пізнати, що таке християнська сім'я. А тоді вже вирішите, чи підходите одне одному. А прикметам не вірте smile

Ксенія | 2013-10-04 в 00:59:55

Слава Ісусу Христу!

Слава навіки!

Отче, дайте пораду, а то тяжко жити з такою ситуацією. Зустрічаюся з хлопцем 2 роки,йде до весілля, хочу зберегти цнотливість до весілля, але хлопець не може чекати, мовляв це чоловічі потреби і від довгого утримування можуть бути в нього проблеми зі здоров*ям. Поженитися нам не виходить зараз, бо я навчаюсь.

о. Володимир | 2013-10-04 в 22:26:09

Слава Навіки! Прошу пробачення за несвоєчасну відповідь, бо не завжди вистачає часу бути за комп'ютером. Думаю, що Вашому нареченому не потрібно надто турбуватися: від утримання в статевому житті не буде проблем із здоров'ям smile Господь, творячи мужчину про все подбав. Спитайте його, як він досі утримувався, навіть тоді коли з Вами не зустрічався? А як утримуються монахи, живучи все життя в монастирі, не пізнавши статевого життя? Справді певні проблеми можуть бути тоді, коли людина звикла до постійного статевого життя і раптово його перервала. Але із цим також можна дати собі раду. Питання стоїть більше в площині опанування своїх пристрастей.

Статевий акт - це не тільки задоволення пристрастей. Це відповідальний акт створення нової людини. Подібно, як в Раю, Господь зліпив з глини (матерії) Адама і вдихнув у нього Свого Духа, так і подруги (чоловік і жінка), за посередністю статевого акту, творять нову Людину, а Господь є присутній і чекає, щоб вдихнути у ту Людину Свого Духа, щоб вона стала живою! А статеве задоволення є лише нагородою Божою за те, що чоловік і жінка згоджуються творити людину (з випливаючими з того обов'язками виховання і т.д.) Тому шлюб Перед Богом дає право подругам користуватися статевим актом, як даром Божим, для народження і виховання дітей, а також зсилає Божу Ласку для зміцнення подружньої любові.

Коли хлопець і дівчина, без Благословення Божого, живуть статевим життям лише для задоволення своїх пристрастей, це є виявом егоїзму (але не любові! бо думають лише про власне задоволення). Тим шкодять для розвитку своїх стосунків у правдивій любові. Тому часто чують себе нещасливими у пізнішому подружньому житті. Руйнують гармонію подружнього (і статевого також) життя.

Гармонія подружнього життя - це дарувати себе своєму подругові. Дарувати не тільки тілесну красу, але і духовні цінності. Якщо хлопець справді любить дівчину, він поважатиме в ній не тільки тілесну красу, але і її духовні переживання. І буде готовий заради неї на любу жертву (в тому числі і стримування своїх пристрастей).

Тому, щоб узагальнити: Передшлюбне статеве життя є тяжким гріхом, який руйнує відносини хлопця з дівчиною, і обидвох з Богом.

Приходьте до нас на передшлюбні заняття, ми про це говоримо ширше.

Оксана-Ольга | 2013-10-10 в 16:54:08

Слава Ісусу Христу!

Слава навіки!

Отче, я зараз дуже страждаю і каюсь від зробленого мною і моїм майбутнім чоловіком гріха: втратою дівочності. Я цього не бажала, але хлопець наполіг, бо він вже старший і до мене в нього був "цей" досвід і він за ради мене утримувався більше двох років. Ми любимо один одного, вже іде до весілля, але за певних умов зараз взяти шлюб нам не вдається. Скажіть будь ласка, якщо я розкаююсь і посповідаюсь від щирого серця, Бог простить мені цей тяжкий гріх?

Дякую.

о. Володимир | 2013-10-10 в 20:24:44

Слава Навіки! Умовою доброї сповіді є щирий жаль за всі гріхи і постанова поправитися. В даному випадку постановою поправитися є постанова не жити статевим життям до Шлюбу. Бог прощає всім, хто щиро кається і хоче виправити своє життя. Є і ще одна умова - виконати покуту. Покута - це не тільки молитва, яку завдає священик на сповіді. Покута - це прийняти із смиренням всі наслідки вчинених гріхів. Бог прощає гріхи найтяжчим злочинцям коли вони каються (наприклад: розбійникові, який висів рядом на Хресті), але наслідки залишаються (розбійник таки мусів мучитися і померти). Ідіть і сповідайтеся не зволікаючи...

Віталій | 2013-10-13 в 23:17:34

Слава Ісусу Христу! Кожного дня в церковному календарі є свято, воно позначається без хрестика, чорним хрестиком, червоним та в усі неділі червоним шрифтом. Дайте відповідь , чи можна працювати в день коли позначено чорним хрестиком і в церкві заплановано тільки Святу Літургію за померлих, дякую за відповідь.

о. Іван | 2013-10-13 в 23:30:09

Слава Навіки! Маєте рацію - у церковному календарі кожного дня Церква подає до почитання пам'ять когось із святих. Відповідно до науки Церкви, кожен святий має своє достоїнство: апостоли, святителі, мученики, преподобні, пророки та інші. Крім того, кожен із святих залишив по собі якийсь слід у житті Церкви. Через те, у Традиції Церкви є укладені відповідні богослужіння для їхньої прослави. Так є святі РЯДОВІ, є святі ПОЛИЄЛЕЙНІ, є святі БДІННІ. Але насамперед є свята для прослави нашого Господа і Пресвятої Богородиці. Ці свята називаються ДВУНАДЕСЯТІ, тому що їх є дванадцять. Це такі як Різдво, Благовіщення, Зіслання Св. Духа тощо. Відповідно до останніх постанов синодів нашої Церкви ці свята нас ЗОБОВ'ЯЗУЮТЬ до участі у св. Літургії. У свята, котрі виділені червоним товстим хрестиком, нас ЗАОХОЧУЮТЬ до участі у святкуванні. В інші дні - буде ПОХВАЛЬНИМ, якщо беремо участь у св. Літургії.

Nataliya | 2013-10-15 в 10:34:34

Слава Ісусу Христу!Нам з чоловіком священик порадив користуватись природніми методами планування вагітності,я прочитала багато статтів на цю тему і навчилась вираховувати неплідні дні,не користуюсь жодною контрацепцією.Але чоловік незавжди хоче опановувати свої пристрасті,хоч я його прошу по доброму,"читаю йому лекції",він всеодно мене неслухає,а битись я з ним не буду.Ми сповідаємось кожного місяця.Чи можу я на сповіді не деталізувати чи мій чоловік користується презирвативом чи перерваним статевим актом?Чи можу я сказати священику:" Мій чоловік сповідався перед мною,і про це вже казав"?Тому що це його вина,то може хай і він деталізує?Чи можу я в такому випадку приймати Пресвяту Євхаристію кожної неділі?Чи тільки після сповіді?Наперед дякую за відповідь.

о. Володимир | 2013-10-15 в 10:39:24

Слава Навіки! ---"Чи можу я сказати священику:" Мій чоловік сповідався перед мною,і про це вже казав"?"---

Так говорити не можна, бо ви не можете гарантувати чи говорив це на Сповіді Ваш чоловік, чи ні. Священик не має права використовувати чиюсь Сповідь в будь-яких цілях.

Пригадую, що тяжкий гріх - це свідоме і добровільне порушення Божої Заповіді. Коли є тяжкий гріх - не можна йти до Святого Причастя, потрібно сповідатися. Якщо Ви розумієте, що це гріх, не хочете його робити і вжили всіх способів, щоб уникнути гріха, тоді Ви не маєте тяжкого гріха. Гріх легкий - це або несвідомо, або не добровільно зроблений переступ Божої Заповіді. Коли на душі є легкий гріх, потрібно щиро жаліти, і можна йти до Святого Причастя.

У Вашому випадку треба знати, чи вжили Ви всіх способів, щоб уникнути гріха. Наприклад: чи пропонували Ви чоловікові, якщо Він не може утриматися від статевого акту, не переривати акту, а зачати дитину. Може Він погодиться? Це найкращий спосіб вирішення проблеми. Якщо ж усі способи і аргументи використано, а він все одно залишається при своїй думці, тоді це не буде Вашим гріхом. Бо Ви того не хочете! (бракує добровільності)

Інша ситуація є тоді, коли Ваш чоловік не проти зачати дитину, а Ви заставляєте його намірено жити в дні неплідності, щоб уникнути вагітності. Він же не в змозі опанувати пристрасть, змушений грішити. Тоді, очевидно, тяжкий гріх буде у Вас. Розуміється, що і до Св.Причастя без Сповіді не можна йти.

Як бачите, все це добре було б обговорити в часі Сповіді з Вашим священиком-сповідником. Ця справа є дуже делікатною, тому тут не можу винести якогось рішення, до кінця не знаючи ситуації.

Юля | 2013-10-15 в 15:17:35

Слава Ісусу Христу...Проходячи,проїжджаючи повз церки потрібно перехреститись...я греко-католичка чи маю я хреститись і біля православних храмів?як ні ,то як їх розріняти по вигляду?

о. Володимир | 2013-10-15 в 23:41:06

Слава Навіки! На кожному Храмі стоїть знак Святого Хреста. Коли хреститеся, віддаєте славу Богові... А ще моліться за єдність всіх Християн. Майте надію, коли хреститеся біля Храму, що колись всі Храми будуть наші smile бо ми будемо єдині, як і Христос того від нас бажає.

Дмитро | 2013-10-17 в 17:45:27

Слава Ісусу Христу. отче навіщо цілувати руку владиці?

о. Володимир | 2013-10-17 в 22:36:22

Слава Навіки! Єпископи носять перстень, в якому розміщені мощі одного із Святих Христової Церкви. Тому цілуємо перстень з мощами на руці Владики. В нас є звичай цілувати руку не тільки Владики, але також і священика. Бо цією рукою вони подають нам Боже Благословення. Цілуванням руки виявляємо свою повагу до Святої Тайни Священства, а також виражаємо свою покору і відданість Церкві Божій.

Старовинний звичай, вартий поваги, коли діти цілують руку Батькам, виявляючи до них свою повагу і підлеглісь, адже ця рука подає їм, в повному розумінні, всі блага цього життя, як духовні (благословення) так і матеріальні (забезпечення).

Дуже шкода що ці звичаї занепадають. Мабуть через це і маємо брак поваги дітей до Батьків, парафіян - до священика і єпископа. Адже не так легко є образити людину, якій ти щойно цілував руку smile

Наталія | 2013-10-21 в 20:29:27

Слава Ісусу Христу!Отче,чи є гріхом,якщо я досить давно хочу,щоб мене чоловік залишив.Я не спонукаю його до розводу,в нас немає сварок,тільки йому говорю,що якщо він захоче мене залишити,я його зрозумію,не буду тримати на нього зла і залищусь сама.Дякую за відповідь.

о. Володимир | 2013-10-21 в 22:17:28

Слава Навіки! Пригадайте яку присягу Ви складали своєму чоловікові перед Богом і Церквою, кладучи руку на Святе Євангеліє. "Я беру тебе за чоловіка і шлюбую тобі любов, вірність, чесність подружню і послух подружній, і ЩО НЕ ПОКИНУ ТЕБЕ АЖ ДО СМЕРТІ..." Отже, Ваше бажання є грішним проти Вашого чоловіка, проти Бога, перед лицем Якого Ви присягали, проти Євангелії на яку клали руку. Шукайте причину свого гріха, може вдасться змінити щось у ваших відносинах.

Оксана | 2013-10-21 в 22:52:42

Слава Богу! Скажіть чи буде гріхом не запрошувати хрещених батьків на весілля? Якщо є вагома причина: Хрещені не цікавляться моїм життям , а були лише на хрестинах. Жодного разу не вітали зі святами, не цікавляться і не приїжать в гості . За 24 роки все, що було це випадкові зустрічі і слова привітання! Ці люди мені чужі. Хочу дізнатись чи не згрішу якщо не запрошу хрещену на весілля? ( хрещений хворіє алкоголізмом) Дякую наперед за відповідь , цей сайт багато в чому допомагає усім нам. Дякую усім Вам Отцям і засновникам цього сайту!

д-н. Володимир Чабан | 2013-10-22 в 12:38:41

Мені видається, що інколи ми дуже концентруємо свою увагу на понятті гріха, і забуваємо, що Бог - є ЛЮБОВ. І ми повинні навчитися концентрувати свою увагу саме на любові... до Бога і до ближніх.

Звичайно, це прикро, що у Вашому випадку хресні батьки не сповнюють обов'язку, який на себе добровільно взяли. Але думаю, що Ви завжди можете, зі свого боку, проявити до них свою любов і повагу. Любов будує! Можливо Ваше запрошення на весілля буде для них гарним свідченням і проповіддю.

Юра | 2013-10-26 в 19:51:07

Слава Ісусу Христу!Як харчуватись,щоб не впасти у гріх обжерливості?Як визначити ту межу,де кінчається ця поміркованість?

о. Володимир | 2013-10-26 в 20:34:05

Слава Навіки! Якщо все впор'ядку із здоров'ям, то організм сам підкаже цю межу smile

Ігор | 2013-10-29 в 22:31:31

Слава Ісусу Христу. Чи вважаються неділі під час Великого Посту також постом, чи тоді є звільнення (послаблення)посту? Як бути під час Благовіщення, яке випадає в цей період? Дякую.

о. Володимир | 2013-10-29 в 22:35:17

Слава Навіки! В неділю посту немає, оскільки сама неділя є спомином Воскресіння Господнього. Тому в неділю не б"ємо поклони в часі посту і священик вдягає світлі ризи.

Також нема посту в свята Господські і Богородичні, якщо випадуть в часі посту (в тому числі - Благовіщення).

В часі посту, а також у всі загальниці, діє т.зв. заборонений час, тобто заборонено справляти гучні забави і весілля. Тому навіть якщо є звільнення від посту в неділі і в свята Господські і Богородичні, то заборона на гучні забави і весілля залишається.

Іра | 2013-11-01 в 07:14:21

Слава Ісусу Христу, Отче! Прошу сказати, чи можна йти на недільну службу жінці, у якої критичні дні? А причащатись можна? Дякую.

о. Володимир | 2013-11-01 в 16:29:14

Слава Навіки! Фізіологічні особливості людського організму (зокрема, місячні у жінок) не становлять перепони до сповнення релігійних чи богослужбових потреб чи обов'язків. Так що, ідіть до Божого храму, моліться і приймайте Святе Причастя на славу Божу.

Дмитро | 2013-11-01 в 17:55:23

Слава Ісусу Христу, Отче, як правильно приймати причастя ?

о. Володимир | 2013-11-04 в 16:51:11

Слава Навіки!

"...Тоді приступають бажаючі причащатися. І по молитві: Вірую, Господи: ідуть один по одному і поклоняються з усякою побожністю і страхом, маючи зложені на грудях руки; і так кожний, приймає божественні таїнства.

А причащаючи,(священик) мовить:

Чесного і пресвятого і пречистого тіла і крови Господа, і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа причащається слуга Божий (слугиня Божа) (ім'я), на відпущення гріхів своїх і на життя вічне. Амінь.

І так причащаються всі." (Цитата із Служебника, яким користуємося при відправі Божественної Літургії, Видавництво оо.Василіян, Рим - 1988).

Сергій | 2013-11-06 в 19:51:35

Слава Ісусу Христу.

Чи можна вервичку носити на шиї?

Знаю що традиційно ні але так вона завжди при мені.

о. Володимир | 2013-11-15 в 18:38:42

Слава Навіки! Не бачу жодної проблеми де носити вервицю. Головне на ній молитися

Юра | 2013-11-15 в 23:30:25

Якщо я подарував квитки на концерт,який відбудеться під час посту,чи можна важати це за гріх,що ближнього доводжу до порушення посту?Я знав,що є піст,але просто хотів зробити близьким приємне,бо таке не кожного місяця відбувається...

о. Володимир | 2013-11-16 в 20:15:28

Слава навіки! Брати участь у гучних забавах в пості є гріхом. Добре було б пояснити це тим, кому Ви подарували квитки, бо їм належить вибрати йти чи не йти на концерт. Думаю, що в сповіді Вам це потрібно визнати.

света | 2013-11-17 в 14:23:01

Cлава Ісусу Христу!

Отче,мене на даний момент дуже цікавить одне питання.У мене є друг,він мені дуже подобається і я йому теж...Але є одна проблема.Рік тому ми з ним разом стали хрещенними батьками одного хлопчика.І тепер я не знаю що робити.Скажіть будь-ласка чи не буде гріхом якщо ми будемо з ним зустрічатися?

о. Володимир | 2013-11-17 в 14:35:55

Слава Навіки! Добре в таких питаннях радитися безпосередньо із священиком. Не може одружуватися хресний батько на похресниці і її мамі, не може виходити заміж хресна мама за похресника і його батька.

Віктор | 2013-11-17 в 16:16:19

Слава Ісусу Христу! Я молюсь молитву "Таємниця щастя" щовечера. Але недавно я присипляв дитину,і втомлений заснув,і молився лише о 02.00. Чи вважається це перервана молитва і починати все спочатку, чи можна продовжувати далі молитися? І як правильно молитися молитву "Таємниця щастя"? Дякую.

о. Володимир | 2013-11-17 в 18:27:20

Слава Навіки! Продовжуйте далі молитися. Найкраща молитва це та, яка йде від щирого серця, а не з обов"язку. Помилкою є також надання молитві якогось магічного значення, або "зобов"язування" Бога до чогось (ось помолюся 9 днів певно означену молитву, і Бог мені зобов"язаний дати те що хочу). Найкраща таємниця нашого щастя - смерть Сина Божого за наші гріхи, і жертвування Його за нас у Пресвятій Євхаристії. Тому коли Сповідаємося і Причащаємося, стаємо учасниками Великої таємниці щастя.

Ігор | 2013-11-20 в 22:40:02

Слава Ісусу Христу. Одні люди під час читання Євангеліє стають на коліна, інші- стоять. Як правильно? Дякую.

о. Володимир | 2013-11-20 в 23:32:44

Слава Навіки! Перед читанням Святого Євангелія священик закликає: "Премудрість! Прості вислухаймо Святого Євангелія..." Якщо розібрати це речення, то на сучасній мові це мало б звучати приблизно так: "Зараз буде проголошена найбільша мудрість! Стоячи вислухаймо Святого Євангелія! Мир всім!... Будьмо уважні!" Отже правильно є стояти. Постава на колінах означає покаяння. В часі читання Святого Євангелія ми не покутуємо, але слухаємо, всією своєю поставою, всім єством, сповнені найвищої уваги, приймаємо до розуму і серця Боже Слово. Тому клячати - це не правильно!

Для клячання в нас є інший заклик священика: "Ще і ще, приклонивши коліна, Господу помолімся". Тоді потрібно клякати. А в часі читання Євангелії потрібно стояти.

Володимир | 2013-11-22 в 16:26:18

Слава Ісусу Христу.

Моя знайома хоче отримати шлюб в УГКЦ. ЇЇ чоловік був одружений в Римо-католицькій церкві. Дружина йому зраджувала. Чи зрада дружини може бути вагомою причиною для уневажнення шлюбу? Куди в церковний суд можна звернутися.

Дякую. Нехай Господь Благословить Ваше служіння.

о. Володимир | 2013-11-22 в 19:19:45

Слава Навіки! Дуже спрощено описана проблема. Зрада - це наслідок проблеми. Потрібно знати причину. Тому варто звернутися до священика особисто, а він вже визначить чи є потреба подавати до суду. Якщо чоловік Вашої знайомої Римо-Католик, справу нехай подає до суду Римо-Католицької Церкви. Якщо Греко-Католик - до Греко-Католицької Церкви.

Анатолій. | 2013-11-23 в 14:44:04

Слава Ісусу Христу.Ходжу до церкви вже не один десяток років і в мене виникло таке запитання,що таке служба Божа -літургія? Кожну неділю і кожне церковне свято проводиться служба Божа,все йде по шаблону, одні і тіж самі слова, лишень в середині служби читаеться якась глава з Нового Заповіту і пояснюється священником.Діалогу немає тільки самий монолог.Одне і те саме,одне і те саме...хіба це потрібно Богові?

о. Володимир | 2013-11-23 в 18:39:24

Слава Навіки!smile Пане Анатолій! Кожного дня встаєте зранку, снідаєте, йдете до праці, обідаєте, вечеряєте, і так не один десяток років одне і те саме, одне і те саме... Змініть щось в своєму житті! Перестаньте їсти, не ходіть до праці, або для чого тратити час на сон, не лягайте спати! smile Адже все це так нудно, правда? smile Та й для чого все це потрібне Вашим дітям чи жінці? Отже, Ви добре розумієте, що Ваші сніданки, обіди, вечері, а також відпочинок є потрібні не комусь, а Вам. І без цього Ваш організм не зможе нормально діяти.

Ми часом впадаємо в помилку, коли думаємо що Богові від нас щось потрібно. Це потрібно нам самим! Бо в житті духовному, подібно як в тілесному, потрібна пожива. І нею є молитва, читання Святого Письма, Святе Причастя, піст, милостиня, та багато інших релігійних практик.

Є такий жарт: Підходить до священика один чоловік і каже: "Отче, кожен раз коли б не прийшов до Церкви - завжди співають "Христос Воскрес!" хіба іншого чогось не вміють співати?". А справа вся в тім, як здогадуєтесь, що чоловік той приходив до Церкви лише на Великдень, от і чув лише "Христос воскрес" smile.

Не знаю в яких Богослуженнях, крім недільної Святої Літургії, Ви берете ще участь. В нашому обряді Богослужіння є настільки різноманітними, що життя напевно не вистачить, щоб досконало пізнати їх. Це Утреня (щоденнна, празнична, недільна), часи, Вечірня (велика,з литією, щоденна), Повечір'я (яке є Велике і Мале), Північна служба (суботня, недільна, щоденна), Акафісти і молебні до різних Святих Церкви, панахида, парастас і так далі і далі... Крім того, тексти і мелодії богослужінь змінюються за тижневим колом (8 гласів, або октоїх), за річним колом, в залежності як попаде великдень (а Великдень, якщо зауважите, попадає на оду і ту саму дату раз в десятки, а то і сотні років!). Є так звані Свята Рухомі і Нерухомі, і кожне з них має свої окремі тексти, а то і мелодії (наприклад: мелодії (гласи - по церковному) самогласні, болгарські, подібні, самоподібні і т. д.) То чи замало для Вас різноманіття в Церкві!? Спробуйте поцікавитися і все це вивчити smile.

Що до Різноманітних Літургій, то маємо їх аж чотири: Літургія Св. Івана Золотоустого, Літургія Св. Василія Великого, Літурія Наперед Освячених Дарів, Літургія Св. Апостола Якова. Тепер навіть про саму недільну Літургію. Вона крім читання Євангелії і Апостола має інші частини, які міняються: антифони, тропарі, кондаки, прокімени, причасні. В залежності від намірення міняються і єктенії (наприклад: Служба за упокій, чи за інші прохання). Ви спробуйте лише уважно прислухатися, коли будете на Літургії. Мабуть, ходячи впродовж десятків років на Службу Божу, Ви просто не прислухалися до молитов і співів, до текстів, і не роздумували над ними! Тому Вам стало скучно smile

Не згоден з Вами і що до монологу. Бо Вся літургія - це діалог, де священик закликає до молитви, а Ви молитеся: "Господеві помолімся" відповідь: "Господи помилуй". Ви лише знайдіть себе в цьому діалозі.

Все, що я тут описав - це дуже короткий і зовсім неповний перелік різноманіття Святої Літургії в нашому Ураїнському обряді Католицької Церкви. Спробуйте почати його пізнавати і не пошкодуєте. Для цього запрошую Вас на лекції з Літургіки, які щочетверга о 19.00 відбуваються в нашому Храмі. До зустрічі grin

lidia | 2013-11-29 в 10:12:28

Cлава Ісусу Христу!Я живу в Тунісі.Вийшла заміж за мусульманина.В нас двоє синів,вони не хрещені.Чоловік зробив їм обрізання,хоть я була проти.В мене літом буде можливість виїхати з дітьми на Україну.Хочу з дітьми залишитися на Україні.Тим завдам страждання чоловікові і дітям.Я розумію,що тут живу в гріху.Не хожу до церкви не сповідаюся.Хотіла б охрестити моїх дітей,щоб вони були християнами.Отче,порадьте будь-ласка завдання страждання людям це буде,ще більший гріх ніж в ,якому я живу?

о. Володимир | 2013-12-01 в 20:47:14

Слава Навіки! Звичайно, це Ваш вибір. Я б радив повертатися, і охрестити дітей.

Іванна | 2013-12-04 в 10:10:43

Пане отче... Скажіть будь ласка: чи є гріхом жити у хлопця заручені дівчині до весілля!!!! Справа в тому, що Ми далеко один від одного... Зустрічаємося два рази на місяць....

Дякую за відповідь...

Іванна | 2013-12-04 в 10:39:18

Як Мені бути далі... Хлопець мене заручив... І я хочу жити там де він але моя мама не хоче... Чи є це гріхом якщо я буду жити там... Якщо мама не хоче... Як поступити правильно??? Слава Ісусу Христу...

о. Володимир | 2013-12-04 в 21:58:23

Слава Навіки! Здогадуюся, що два останні коментарі є від однієї особи - Іванни, бо ставлять по суті одне запитання smile. Тому даю одну спільну відповідь.

Заручини не дають право жити хлопцеві і дівчині разом. Цивільний шлюб (розписка) також не дає права жити разом. Жити разом без шлюбу перед Богом і Церквою є ВАЖКИМ ГРІХОМ. Особи, які проживають без Церковного шлюбу разом, підпадають під Церковну кару: не можуть отримати розрішення від гріхів в Сповіді, не можуть приймати Святе Причастя, їх не можна брати за Хресних батьків, і якщо б вони померли, їм буде відмовлено у почестях Церковного похорону. В даному випадку Ваша мама права і не послухати її в цьому випадку також буде гріхом.

Зустрічатися Вам ніхто не забороняє. Якщо любите одне одного - беріть шлюб у Церкві і живіть разом, як чоловік і жінка smile

Іванна | 2013-12-05 в 09:01:39

Слава Ісусу Христу. Я писала Вам - Іванна. Мені здається що трошки ви не так зрозуміли. Мене хлопець заручив. Ми з ним зустрічаємося інколи на вихідних. Але нічого такого у нас нема. Просто тепер мама сказала, що проти аби я жила у нього але після весілля... Як Мені тепер бути??? Лишати хлопця??? І чи можна цей тяжкий Гріх відмолити??? Я Дякую Вам за відповідь. Слава Ісусу Христу.

о. Володимир | 2013-12-05 в 14:41:46

Слава Навіки! Якщо Ви зустрічаєтеся з хлопцем і Ваші відносини є чистими (без гріху дошлюбного співжиття), то це кардинально міняє справу. Тут немає жодного гріха, тому не розумію що Ви маєте "відмолювати"? Де жити після Шлюбу - це Ваша справа, і батьки не повинні впливати на це. Тобто, поведінка батьків з обох сторін має бути такою, яка всіляко сприяла б Вашій подружній любові. Для цього, згідно наших звичаїв, існує сватання. В тому часі між Вашими батьками, батьками Вашого нареченого і Вами обома проводяться своєрідні "переговори", де вирішується багато питань: як організувати весілля, де проживати, хто дарує молодятам авто grin, а хто - квартиру grin і багато різних "дрібниць", які мають на меті забезпечення щасливого життя молодої сім'ї.

Чи Ви маєте на увазі гріх непослуху своїй мамі? Чому Ви маєте залишати свого хлопця? Чи тільки через те, що мама не хоче щоб Ви йшли за невістку? Це не добра позиція. Батьки не повинні так поступати, руйнуючи життя своїм дітям. В цьому випадку мама може радити, але не настоювати, чи впливати тиском smile

Іванна | 2013-12-05 в 16:04:19

Слава Ісусу Христу. Я Вам Дякую за відповідь. Так справді в нас із хлопцем ніяких гріхів немає. Моя мама не проти мого нареченого і його батьки не проти мене... Лиш є одна маленька проблема мама проти а би я жила у нього. І мама каже як я піду до нього жити то я зневажаю її. Лишаючи саму. Що Ви тут мені порадите??? Але Ми дуже Любимо один одного. І я обіцяю що ніколи не забуду про маму і буду допомагати. Просто там ліпше для здоров'я. Дякую за Ваші поради. Хай Вам Господь допомагає. Слава Ісусу Христу.

Іванна | 2013-12-05 в 16:21:14

Слава Ісусу Христу. Мама проти аби я ішла до нього. Незважаючи на те, що ми любимо один одного. І там краще повітря. Просто мама каже, що я її зневажу якщо піду. Як мені бути. І чи буде це гріхом якщо я піду до нього??? Дякую. Слава Ісусу Христу.

Оксана | 2013-12-05 в 17:32:44

Слава Ісусу Христу! Отче, дайте пораду як молитися, щоб випросити в Бога доброго чоловіка? Просити доброї долі чи казати конкретно ім'я людини, з якою хотіла б бути, якщо така в житті зараз є...?

о. Володимир | 2013-12-05 в 21:26:53

Слава Навіки! Всяка молитва, яка йде від щирого серця, є доброю. Просіть в Бога, приймаючи повністю Його волю.

Тетяна | 2013-12-08 в 17:46:27

Слава Ісусу Христу.!!!! Скажіть будь-ласка чи можна нужденим діткам допомогти фінансово принести до Захристія кошти бо часу не маєм щоб брати листа і купувати подарунки?? Дякую.!!!

Тетяна | 2013-12-08 в 17:48:54

Я мала на уважі допомогу до Празника Святого Миколая Чудотворця - 19 грудня!!

о. Володимир | 2013-12-08 в 21:21:41

Слава Навіки! Ви можете принести пожертву і віддати її священику.

Світлана | 2013-12-09 в 00:03:15

Що мені робити якщо з хлопцем яким я зустрічалась до вчорашнього дня то його батьки проти наших стосунків лише тому що я старша за нього майже на чотири роки? він каже що хоче бути зімною, але проти волі батьків також не може піти( що робити допоможіть будь-ласка...

о. Володимир | 2013-12-09 в 01:52:26

Слава Навіки! Розумію, що Вашому хлопцю зараз важко зробити правильний вибір. Батьки не повинні так робити... В такий спосіб ставити дитину перед таким вибором: або я, або вона... Вам обом потрібно молитися за добре рішення, і вести діалог між собою і батьками.

Ірина | 2013-12-09 в 11:00:33

Слава Ісусу Христу. Скажіть будь ласка,мій син греко-католик і зараз знаходиться в реабілітаційному центрі в Мелітополі в монастирі св.Савви Освяченного. Син Володимир хоче висповідатися і взяти причастіє. Чи може мій син висповідатися і взяти причастіє в Українській православній церкві чи Українській римо-католицькій церкві?

о. Володимир | 2013-12-09 в 11:15:31

Слава Навіки! Вашому синові потрібно сповідатися і причащатися в Греко - Католицького священика. Якщо неможливо це зробити, то можна сповідатися і причащатися в Римо-Католицького священика.

Інна | 2013-12-09 в 13:01:22

Отче, слава Ісусу Христу! Прошу сказати, чи правильно при щоденних молитвах за дитину я прошу в Бога здорове життя, щасливу долю та хороше майбутнє для своєї доньки - тобто, чи правильно я формулюю намірення? Дякую.

о. Володимир | 2013-12-09 в 21:09:13

Слава Навіки! Всяка молитва, яка йде від щирого серця, є доброю.

Світлана | 2013-12-10 в 19:13:11

Слава Ісусу Христу! Отче мій хлопець мене покинув сказавши що так буде краще, але для кого? Я не знаю що мені вже робити як його переконати що думка батьків змінюється для чого він зараз мучить і мене і себе... Він просто зациклився на тому що це кінець нашим стосункам((( Мені дуже важко і я дуже мучусь не знаю що мені вже робити вже зовсім ніяких сил немаю...( Допоможіть мені отче Будь-ласка підкажіть що робити далі...

о. Володимир | 2013-12-10 в 19:40:19

Слава Навіки! Все залежить від його рішення. Якщо він хоче з Вами жити, то буде продовжувати діалог з батьками. З іншої сторони: уявіть собі, як будуть складатися стосунки між Вами і Його мамою, якщо вона постійно буде налаштовувати його проти Вас. Рано чи пізно може дійти до розлучення. Чи готовий він бути Вашим чоловіком, чи надалі так і залишиться маминим сином, який не готовий до самостійного життя? Адже всі рішення прийдеться приймати в житті йому, а не його мамі. Якщо буде навпаки, то може краще і не починати. Розмовляйте з ним на ці теми. І моліться за добре вирішення у Ваших відносинах.

Світлана | 2013-12-10 в 20:11:05

Я молюсь Отче кожного дня молюсь... Він сказав що хоче бути зімною, але він каже що його батьки дали йому зрозуміти щоб він мене покинув, а я йому казала що хай поговорить з ними не один раз хай кожного дня з ними хай про це розмовляє які б не були строгі батьки вони все одно йдуть на уступки своїм дітям просто їм також потрібний деякий час щоб змиритися з вибором своїх дітей, але мені здається що він чогось боїться...

Марія | 2013-12-13 в 16:54:14

Слава Ісусу Христу! Допоможіть, порадьте...Кілька місяців назад ми з чоловіком обвінчались. До нього в мене був інтимний звязок, він завжди був моїм другом, знав про мене все і завжди підтримував. Так склалось, що з дружби все переросло у сімю) Та недавно, вже після шлюбу, він зізнався, що я в нього перша і єдина жінка. Зараз весь час провокує мене на скандал, говорить, що я, вибачте, проститутка..і впевнений, що я його зраджу., дуже часто говорить про розлучення. Мені дуже важко, вважаю, що я його недостойна, всі мої спроби переконати і запевнити його в тому, що я ніколи його не зраджу цілком марні. Просто руки опускаються, допоможіть зберегти сімю.

о. Володимир | 2013-12-16 в 20:40:24

Слава Навіки! Добре було б якби Ви разом з чоловіком прийшли на розмову із священиком. Раджу взяти участь в реколекціях "Подружні Зустрічі". Читайте на нашому сайті (права колонка).

Наталія | 2013-12-17 в 09:12:32

Чи є великий гріх одружуватися у день Святого Миколай. Ми вже повінчанні і присіганні 2 роки.

о. Володимир | 2013-12-18 в 22:29:57

Слава Ісусу Христу! Свято Святого Миколая випадає в Різдвяному пості. В цей час справляти гучні забави і весілля заборонено, відповідно буде тяжким гріхом. Що Ви маєте на увазі "Одружуватися"? Не розумію також, що означає "повінчанні і присіганні 2 роки"? Якщо можна, поясніть.

Наталія | 2013-12-20 в 10:08:42

Слава Навіки. Ми з чоловіком в церкві повінчалися вже два роки тому, а на День Святого Миколая Ми лише хотіли розписатися в РАГСІ.

о. Володимир | 2013-12-20 в 23:40:26

Слава Ісусу Христу! Якщо просто поставити підписи в РАГСІ, то гріха не буде. Гріх буде, якщо робити забаву після РАГСУ.

Юра | 2013-12-23 в 16:59:43

Слава Ісусу Христу!Які правила Різдвяного посту,чи рибні продукти можна вживати всі дні і на Святвечір; і чи прийнятне вживання алкоголю у невеликій кількості без спянніня,якщо це не супроводжується гучною забавою?

о. Володимир | 2013-12-23 в 23:36:17

Слава Навіки! Якщо говорити про піст, то варто зосередитися на іншому. А саме: ми часто говоримо, що піст це коли не можна того, чи іншого. Тому часто наш піст виглядає надто формально: "не з'їв м'яса - виконав обов'язок...". Спробуйте подивитися на піст по іншому. "Покайтеся, бо наблизилося царство небесне". Свят Вечір... Ще хвиля, і народиться Христос... З нетерпінням очікуємо Різдва... Знову і знову задаємо собі питання: чи готовий я зустріти Христа, чи сповідався, чи змінив щось в своєму житті? Христос народився в великій убогості. А чи можу я собі відмовити в розкошах? І тому символом убогого приходу Христа є наш стіл на Свят Вечір, де пісні страви... І тому, природно, питання про алкоголь само по собі стає недоречним smile Навіть у невеликій кількості без сп'яніння, якщо це не супроводжується гучною забавою smile Питання "можна чи не можна" другорядне, а от питання "чи відмовлю собі в приємності ради Христа" дійсно актуальне. Тому Церква і запроваджує СТРОГИЙ ПІСТ на Святий Вечір, щоб приємності і розкоші не заважали нам зосередитися на добрах духовних, які несе нам Різдво. А рибні продукти можна вживати всі дні і на Свят Вечір, бо це пісна страва.

Галина | 2013-12-25 в 17:19:45

Слава Ісусу Христу! У мене три місяці тому загинув батько. І тут питання, чи можна ставити ялинку на Різдво?Люди кажуть що ні, а я не знаю чому, тому хочу звернутись до Вас. Чи це просто забобони?!Буду вдячна за Вашу відповідь!

о. Володимир | 2013-12-25 в 23:36:15

Слава Навіки! Церква з цього приводу не регламентує нічого. Це людські звичаї, часом надто перебільшені. Церква поручає молитися за померлих. Це Ваша справа ставити ялинку, чи ні. Від того нічого не зміниться. А от молитва, Служба Божа, Сповідь і Святе Причастя за тата принесе йому велику користь.

Наталія | 2013-12-30 в 19:43:16

Слава Ісусу Христу! Отче,куди дівається душа ненародженої дитини? До раю непускає первородний гріх. Дякую за відповідь.

о. Володимир | 2014-01-01 в 19:52:44

Слава Навіки! Подібне запитання не так давно задали Блаженному Папі Івану Павлу II. Він відповів приблизно так: "Всемилостивий Господь, який дав себе розп'ясти на Хресті за спасіння кожної людини, знайде відповідне місце і для таких дітей".

Марія | 2014-01-02 в 23:21:50

Прошу отця дати відповідь на такі запитання -чи потрібно кожноі неділі під час відправи Літургіі брати хоругви,в нас хоругви зараз тримають тільки у великі свята. Знаю що жінкам заходити в захристию не можна а в нас заходять особливо сестриці. Під час служби Божої є читання де обовязково потрібно клякати у нас всі стоять. Це правильно,чи ні? Знаю сама що так не повинно бути а є Хто в цьому винен. ЩЕ є дуже багато речей що не подобає для Божого Дому, але що зробимо такі ми вже є.

о. Володимир | 2014-01-03 в 10:56:37

Христос Раждається! Хоругви в нашому Храмі тримають дівчата на Службі Божій о 10.00 кожної неділі (за винятком випадків коли братство йде на прощу і в піст). Жінкам не можна заходити в Святилище, а в Захристію можна. На Службі Божій немає читань де потрібно клякати. Що Ви мали на увазі, коли писали: "ЩЕ є дуже багато речей що не подобає для Божого Дому, але що зробимо такі ми вже є."question Якщо є якісь зауваження, то прошу писати все до кінця. Якщо Ви справді щукаєте відповіді, ми готові відповісти.smile

Ольга | 2014-01-04 в 05:15:36

Слава Ісусу Христу!я зустрічалася з різними хлопцями. і наші стосунки більше двох місяців не тривали. я завжди молилася за кожного хлопця але ми все одно розходилися. я кожного року ходжу колядувати на церкву. коли я перший раз пішла колядувати то зустріла хлопця в якого закохалася. через три роки ми знову пішли колядувати на Різдво і він запропонував мені зустрічатися. цього року буде рік як ми разом.я молюся за нього як вмію. підкажіть будь ласка молитви щоб зберегти наше кохання на все життя і щоб ми ніколи не розлучились. і скажіть будь ласка, на вашу думку цього хлопця мені подарував Господь чи це просто збіг обставин.

о. Володимир | 2014-01-04 в 06:06:24

Слава Навіки! Моліться одне за одного, від щирого серця. Це найкраща молитва. В Бога нема нічого випадкового. Як на те буде Його Свята Воля, то будете разом smile

Анжеліка | 2014-01-05 в 01:19:14

Слава Ісусу Христу! Хочу запитати, чи можна щоденно молитися за померлі душі? Відштовхуюсь від того, що мені відомо, що не можне часто відвідувати могили, чи пов'язане це з тим?

о. Володимир | 2014-01-08 в 11:14:38

Слава Навіки! За померлих потрібно молитися, навіть і щоденно. Вперше чую, що не можна відвідувати могили часто! Звідки такі забобони?smile

Оксана | 2014-01-08 в 17:01:21

Христос Рождається!Отче Володимир прошу Вас відповісти на запитання на яке хотіли б прочитати

відповідь чимало християн-а саме:чи може людина приймати Причастя без іспиту совісті?Священник говорить можна раз на місяць посповідатись і кожного разу приймати Причастя ;чи правильно це? адже ми грішимо навіть думкою і ми всі люди і живемо в такий важкий час Дуже дякую за відповідь Дай ВАМ БОЖЕ здоровя за розуміння і повчання людей.

о. Володимир | 2014-01-08 в 17:38:45

Славіте Його! Не знаю чи правильно Ви зрозуміли священика, що до приймання Святого Причастя.

Святе Причастя можна приймати лише тоді, коли на душі немає тяжкого гріха і Сповідь була не пізніше як місяць тому. Тяжкий гріх - це свідоме і добровільне порушення Божої Заповіді в важливій речі. СВІДОМЕ - це тоді, коли розуміємо і зовсім адекватно оцінюємо що наш вчинок буде злим, тобто ми про це чітко знаємо, ми свідомі свого поступку. ДОБРОВІЛЬНЕ - чи хочемо зробити цей злий поступок, чи ні. Це є вибір згрішити чи ні. В цьому виборі нам ніхто насильно не перешкоджає. Що до важливої речі, то треба дивитися які наслідки будуть з цього поступку (для душі і тіла нас самих, чи для душі і тіла наших ближніх). Щоб гріх був тяжким, потрібно обв'зково дві умови - свідомість і добровільність. Якщо бракує однієї з умов, гріх тяжким не буде. Тому перед тим, як прийняти Святе Причастя, треба добре себе випробовувати, тобто РОБИТИ ІСПИТ СОВІСТІ, чи бува немає часом свідомих і добровільних гріхів, незалежно чи сповідався місяць тому, чи день тому. Для цього Церква поручає вірним сповідатися досить часто, щоб у випадку сумніву могли просити в священика поради що до приймання Святого Причастя.

Варто також розрізняти де є гріх, а де спокуса до гріха. У випадку спокуси Церква поручає приймати Святе Причастя часто, щоб побороти спокуси. Щоб навчитися розрізняти свої вчинки, знову ж радимо часто сповідатися і радитися в свого духівника. Всі ці речі є індивідуальні і залежать від багатьох обставин (усвідомлення своїх вчинків, рівня духовності, залежності від гріхів, вчинків з немочі людини чи з інших причин). Тому, в залежності від наміру, обставин та різних причин для однієї людини той самий вчинок може бути тяжким гріхом, для іншої - ні. Є категорія людей, які надто спрощують, кажучи: "Я не вбив і не вкрав, тому тяжкого гріха не маю і можу Причащатися". Ця думка є помилковою!!!

Тому, щоб узагальнити, раджу часто причащатися, попередньо отримавши поради від духівника в сповіді. Не можна причащатися без Сповіді, коли совість нам підказує, що маємо на душі свідомий і добровільний гріх.

Наталія | 2014-01-08 в 18:05:14

Христос Рождається!Отче,чи потрібно при сповіді деталізувати,наприклад:саме з ким сварилась(з братом,сусідкою і т.д),кого обмовляла і чому?Чи буде достатньо коли я скажу-сварилась,обмовляла і в той час просто буду думати про цих людей і жаліти за скоєне?Як правильно?Наперед дякую за відповідь.

о. Володимир | 2014-01-08 в 18:50:09

Славіте Його! Думаю, що деталізувати занадто не потрібно, хіба би з цими гріхами були повязані якісь обставини, які збільшують важкість гріха, чи впливають на наслідки заподіяної шкоди. Якщо священикові буде щось не зрозуміло, він запитає про обставини. Головне жаліти про скоєне і подумати як Ви зможете поправити ту чи іншу ситуацію.

Анжеліка | 2014-01-09 в 13:28:22

Христос ся Рождає! Мене цікавить, чи можна топити маленьких котенят?

о. Володимир | 2014-01-09 в 13:52:43

Славіте Його! Заповідь Божа каже "Не вбий"smile Віддайте їх в добрі рукиsmile

Анжеліка | 2014-01-09 в 16:13:06

Христос ся Рождає! Мені 18 років,я була дівчина везуча, компанійська, мене любили в школі, я не знала що таке коли люди відвертаються від тебе, але після того як я зустрічалась із хлопцем, в мене справи погіршились, відчуваю від своїх знайомих неприязнь. Цей хлопець просив у мене пасмо волосся, але я не дала, просив фотогарфії мої, які я йому давала. Раніше, до знайомства зі мною, в нього справи були погані, а тепер все стало навпаки. Що мені робити? Як це пояснити?

о. Володимир | 2014-01-09 в 22:01:54

Славіте Його! Ви пишете: "Що мені робити? Як це пояснити?" З кількох слів коментаря важко щось сказати. Що робити? Сповідатися часто і приймати Святе Причастя. Зло безсиле, коли людина живе з Богом. Проаналізуйте свої відносини з ним, чи часом не було гріхів дошлюбного співжиття... Причина може бути і в цьому. Добре було б Вам порадитися безпосередньо на Сповіді у священика.

Анонім | 2014-01-10 в 11:28:40

Христос Рождеться.Дуже рада за таку відповідь.Коли читала сльози на очі виступили і здавалось що я в невагомості.Отче Володимир а мене щось стримує щоб приступити кожноі неділі до Причастя:я людина емоційна іна все я реагую вибухово.Можу на високих тонах посперечатись із чоловіком синами Можу з коліжанками поговорити про когось із наших знайомих.Знаю що ми не вправі судити інших.Бо хто я така?борюсь із цим і кожного разу одне і теж.Настоятель Жуківського Монастиря говорив:скажи собі -мовчу в Імя Господа-а не можу тягне до такого гріха.А стараюсь приступити до Святоі Сповіді щомісяця або раз у два місяця.Ось так.Про все те я могла б поговорити із нашим Священником-але не наважуюсь.При Сповіді не хочу затруднювати Духовного Отця своіми запитаннями і людей що очікують Сповіді теж не хочеться затримувати-а з Вами в роздумах можу поговорити. Дуже дякую за те що вистухали мене.А тепер ще одне запитання:Якщо Священник людей в храмі благословить перстом-ми повинні хреститись чи ні?в книзі *як поводитися в Божому Храмі*чита ла що хрестимось тільки тоді коли благословить Хрестом Евангелією і після Причастя Чашою.А як правильно?І ще раз Дякую,Христос Рождаеться.Прошу вибачення.

о. Володимир | 2014-01-10 в 12:05:52

Славіте Його! Коли священик благословить, тоді Хрестимося приймаючи це благословення.

Марія | 2014-01-11 в 22:31:37

Христос рождається! Скажіть,будь-ласка, спалення "рожі" чи це не якісь язичницький обряд? Дякую.

о. Володимир | 2014-01-11 в 23:37:32

Славіте Його! Якщо спалюють просто льон, використовуючи його цілющі властивості, то жодного гріха нема. Але якщо під-час спалювання промовляють різні заговори (часом помилково люди думають що це молитва. Це можуть бути молитви змішані з різними беззмістовними заговорами), то це вже магія, яка є гріхом проти 1-ї заповіді Божої.

Оксана | 2014-01-12 в 04:21:36

Христос Рождається!Священику порадьте, будь ласка. Моя подруга(30р.) вже 7-й рік живе з чоловіком(40р.) і в них є 5-ти річна дочка. На жаль так сталося, що вже на другий день після вінчання і розписки жінка застукала чоловіка як він пристрасно спілкувався по телефону з якимось іншим чоловіком. І це була явно не дружня розмова, ба більше - розмова двох закоханих. Жінка зажадала пояснення, але чоловік знавши що жінка в нього сильно закохана заспокоїв її тим що все нормально, багато чоловіків так живуть і нічого страшного. Після недовгого часу жінка почала потрохи відчувати що щось не так (немає ласки від чоловіка, ніжності, поцілунків, чоловічої уваги і т.д.), але після хитрих відмазок-пояснень чоловіка і її щирої любові до нього вона все терпіла. В цьому терпінні і появилась на світ їхня дочка. Жінка вірила що після народження донечки чоловік почне проявляти до неї ласку, ніжность, чоловічу увагу і т.д. Але на людях було одне, а вдома насправді зовсім інше. Ба більше за останні два роки її чоловік в деяких компаніях почав більш відкрито, кажучи деколи що це жарт, поводитися і говорити як ГЕЙ. Він розказав їй що він гей і що зустрічається з іншими чоловіками але ні жінку ні дитину не збирається залишати. Жінка це довго терпіла вже заради дитини і не хотіла позору в селі ні для нього ні для себе, тому вдавала і удає до тепер що все у них ніби Ок і люди в селі нічого не підозрюють. Але вже пройшла любов і чаша терпіння переповнилась.Їй набридло бути офіційно жінкою, а насправді ніколи не відчувати як це бути посправжньому жінкою. Вона почала говорити з чоловіком щоб якось вирішити ситуацію, можливо розійтися щоб він собі спокійно жив по своїй природі, а вона жила собі своїм життям. Чоловік поки що категорично проти цього. Апе будучи віручою (греко-католичка), вона б дуже хотіла знати думку священника чи дозволить церква визнати цей шлюб не дійсним, так як чоловік не сказав їй до шлюбу що він гей? І чи має вона право взяти шлюб з іншим нормальним чоловіком?

Aдмін | 2014-01-13 в 21:29:33

Вашої подруги хочу сказати наступне:

1. найперше подрузі потрібно сходити на духовну розмову до священика, для того, щоб священик добре вникнув в суть справи, отримати відповідні поради.

2. подружжя користується прихильністю права; тому при сумніві треба вважати його правосильним, поки не буде доведено щось протилежне. Канон 779. А ці питання вирішуються в церковному суді, і від приватної думки священика вони не залежать.

3. звернутись до суду УГКЦ в подружніх справах і не тільки, має право кожен віруючий УГКЦ.

4. якщо після рішень двох інстанцій виноситься вирок про ствердження недійсності подружжя, і немає накладено жодних заборон, позивач і відповідач є вільними і можуть укладати подружжя. о.Демків ІГОР

Vasyl | 2014-01-15 в 09:48:51

Христос Народився!

Мій батько помер у квітні 2013 року. Ми, із уже сьогодні моєю нареченою, будемо вінчатись 8 лютого 2014 року. Мені дехто із поважного віку звертає увагу, що рік має пройти після смерті батька і тільки після цього можна одружуватись. Ми із нареченою вважаємо це забобонами. Мама часто мені на це також звертає увагу, що треба було рік почекати в скорботі за батьком: не відвідувати вечірки, не слухати музику, і в тому числі не святкувати весілля. Підкажіть будь ласка для остаточного роз'яснення для мами. Інші люди мені менш цікаві, а спокій душевний мамин для мене важливий. Чи можна слухати музику вдома?, в дорозі?, на роботі?; Чи можна відвідувати вечірки?, через місяць? через пів року?; і найголовніше: чи можна робити весілля приміром як у мене 8 лютого, коли ще рік не минув від смерті батька?. Дякую.

о. Володимир | 2014-01-15 в 20:07:32

Славіте Його! Хочу уточнити те, що Ви із нареченою трохи неправильно розумієте що таке скорбота (жалоба) за рідними. Це не забобони, це звичаї (традиція) нашого народу. Звідси і відповіді на всі Ваші запитання. Церква не регламентує і не визначає приписів до народних звичаїв, також не скасовує їх, і не проголошує нових. Церква закликає і заохочує пам'ятати про померлих, зокрема в молитвах і Богослужіннях. Звідси і походить звичай Церкви служити панахиди за померлими в 9 , 40 день, а також в річницю смерті. Добре є сповідатися в ці дні і приймати Святе Причастя. Радимо також щодня молитися ранком і ввечері за померлих окремі молитви, щоб Господь пробачив їм гріхи і взяв їхні душі до Неба. У Вашому випадку це регламентує 4-та заповідь Божа, яка каже: "Шануй Батька свого і Матір, і буде тобі добре, і довго проживеш на землі". Батька померлого шануйте молитвами щодня, часто подавайте на Службу Божу за нього, а Матір шануйте послухом і щоденною допомогою. Ви пишете "...спокій душевний мамин для мене важливий". Якщо це дійсно так, то напевно варто прислухатися до порад Мами і до батьківських традицій. Важливо є провести час жалоби за Батьком не стільки зовнішньо, скільки внутрішньо у молитвах, з вдячністю роздумуючи про його любов до Вас, його заповіти і настанови. Наскільки в цьому Вам буде заважати, чи допомагати музика, вечірки і т.д. не можу судити. Що до весілля, то нині є трудно щось радити, але якщо є можливість перенести на пізніше, то добре було б. Однак, наголошую ще раз, Церква не приписує в цьому питанні нічого. Так говорять традиції батьків, якими цілком нехтувати може і не пасує.

Надія | 2014-01-15 в 22:31:07

Слава Ісусу Христу ! Так сталося, що 2 роки тому чоловік зізнався, що у нього є інша...Я звісно розуміла, що коли сімейний човен тоне, то винні обоє, а отже, в цій ситуації була і моя провина... тому намагаался розібратися, чому так сталося, поговорити, що йому бракувало, згодом сказала, що готова все пробачити, але з умовою, що чоловік покине будь-яке спілкування з цією дівчиною ( якій на той момент було 15 !!!!! років)....Він пішов на квартиру, прожив там декілька днів... На моє прохання пішов до сповіді і пропросився назад... Прийняла... Ішов час, і постійно з"являлися підозри, підтверджені фактами, що вони і далі спілкуються...Жодного разу чоловік не намагався адекватно спростувати підозри...Коли в черговий раз я спитала, як маю відноситися до таких фактів, чоловік відповів, що відзавтра буде шукати собі житло і подавати на розлучення.. Це сталося рік тому...Тобто він пішов з сімм"ї, почав жити окремо, хоча на розлучення так і не подав.... Я переживала це дуже тяжко.. Молилася за його просвітлення, намагалася достукатись до його сумління, просила піти зі мною на розмову з священником, психологом... Але...Головне його твердженя: "Вже нічого не зміниш. Нам вже немає про що говортию Ти ніколи не сприймеш мою роботу, моїх друзів і т. д.". При цьому, каже, що живе сам,про все шкодує, хоча й "по-дружньому" і далі спілкується з цією малолітньою....2 роки сліз, переживань мене дуже виснажили...Кожної ночі я засинала з думками про цю ситуацію, з постійними монологами в думках до чоловіка...Я дуже хочу щасливу сім"ю, дуже хочу ще одну дитину...Але бачу, що чоловік не бажає вертатися, хоча й не має сам відваги подати на розлучення...В його родині усі одружувалися по декілька разів (це моя вина, що не роздумувала на цим до шлюбу), так що для нього це не трагедія...Думаю, єдиний мій шанс на щасливе особисте життя - це нова сім"я... Але чи маю я право, як християнка сама подати на розлучення в такій ситуації, і далі на уневажнення шлюбу ? З священником, який нас вінчав, я говорила, він сказав, що це моє рішення...Чи може я зобо"язана чекати до кінця віку на те, що чоловік опам"ятається ? Боюся моїх фізичних і психічних сил не вистачаить...

о. Володимир | 2014-01-15 в 23:00:20

Слава Навіки! Чи хочете Ви зберегти свій шлюб? Тоді потрібно шукати можливості спілкування із чоловіком. Варто звернути увагу на певні речі щодо порозуміння. З Вашого листа насторожує одне речення: "...Ти ніколи не сприймеш мою роботу, моїх друзів і т. д." Може це нерозуміння призвело до таких наслідків, як зрада? Але це лише одне речення! Тому щоб зрозуміти ситуацію в цілому, варто прийти до священика на розмову.

Якщо Ви вважаєте, що шлюб між вами не важний, то перед Церковним судом це потрібно доказати. Тоді процедуру описує о.Ігор Демків в коментарі 136.

Наталія | 2014-01-16 в 00:45:16

Христос Рождається!Отче,чи можна покуту відмолити під час Святої Літургіїї?Дякую.

о. Володимир | 2014-01-16 в 06:23:17

Славіте Його! Можна, якщо молитва буде щирою і уважною, а також не заважатиме зосередженню на Св. Літургії.

Адріан | 2014-01-16 в 17:20:07

Христос Народився!

Отче, скажіть, будь ласка, як УГКЦ і Римо-Католицька церква ставляться до теософської течії? Я про неї почув недавно, і мені вона видалася підозрілою. Наперед вдячний за відповідь.

P.S. Попередні мої два повідомлення модератор видалив. Я не розумію, чому. Прошу все-таки відповісти мені необізнаному або вказати, де я можу отримати об'єктивну інформацію. Дякую.

Aдмін | 2014-01-16 в 18:32:29

Славіте Його! Ваші коментарі ніхто не видаляв. Вони є в очікуванні модерації, подані Вами в 00.17 і 10.48 від імені аноніма. Пробачте, але вночі ми не працюємо, а зранку ще в Церкві на молитві smile Для того, щоб коментарі з'являлись на сторінці автоматично, просимо реєструватись (що Ви і зробилиwink ) Очікуйте відповідь на запитання.

Адріан | 2014-01-16 в 18:36:05

Дякую, вибачте за надокучливість! smile

Aдмін | 2014-01-16 в 19:49:50

Христос Рождається! Відповідаючи на Ваше запитання, щодо теософії, хотів би щиро порадити добре вивчити Катехизм УГКЦ «Христос Наша Пасха», або ознайомитись з Катехизмом Католицької Церкви (електронна версія на першій сторінці нашого парафіяльного сайту). Катехизм містить офіційне навчання церкви, і це допоможе відрізняти правдиву віру від єретично-сектантських вірувань, яку б назву вони не носили.

Що таке теософія? Слово "теософія" переводиться як "божественна мудрість". Під цією гучною назвою ховається неоязичництво, яке хоче зруйнувати християнство і побудувати на місці Церкви пантеон - "храм всіх богів".

За визначенням самих теософів - це вчення, яке прагне виявити єдність релігій світу, щоб об'єднати їх в одну універсальну систему.

Теософія є великим об'єднанням вчень і думок. Не будемо зараз займатись їх диференціюванням , тому зупинимось на їх загальних принципах, тенденціях і методах, акцентуючи увагу на вченні Блаватської як характерному явищі в сучасній теософії. Промовистим є той факт, що Блаватська в молодості редагувала часопис під назвою "Люцифер", за завдання якого вважала реабілітацію занепалого духу.

Треба чітко розрізнити теософські унікальні тенденції, що існували в історії релігії світу, і тут мова йде про дійсний прояв «Божественної Мудрості», і "Теософське суспільство" Блаватської, котре є середовищем єресей і цілковито протирічить навчанню церкви.

У чому головна відмінність християнства і теософії?

Теософи заперечують особового Бога, а якщо вживають слово "бог", то в значенні початку буття, якоїсь безликої сили, яка творить світи із себе, або, іншими словами, космос є тимчасовою формою цього абсолюту - він творить і руйнує світи без всякої мети. Сама вічність - це творіння і руйнування світів, це цикли буття і небуття; світи виникають із пропасти абсолюту і потім зникають в цій безодні.

Теософи заперечують догмат про Святу Тройцю. Для Блаватської Бог Отець - це жорстокий сатана, Ісус Христос - персонаж вигаданої євангелистами драми, Дух Святий - це не особа і навіть не еманація абсолюту, а стан "посвячених", щось на кшталт окультного екстазу.

Теософи заперечують людину як особистість. Для них вона - лише феномен, тимчасове явище; вона - піна, викинута хвилею з океану, яка знову повернеться в океан і без залишку зникне в нім.

Теософи заперечують вчення про первородний гріх, замінюючи його вченням про карму (причинно-наслідкова закономірність) і перевтілення, тому теософії чужа напружена, постійна боротьба з гріхом, що відбувається в серці людини. Теософи, заперечуючи реальність раю і пекла, зводять їх до ступеня образів-алегорій, або педагогічного прийому для профанів.

Хоча теософія вважає себе за ту, що стоїть поза якими-небудь релігійними системами, однак божеством теософів, є Шива - руйнівник світів; його емблеми найбільш поширені серед теософів.

Треба сказати, що індуїст "тримурті" - Брама, Вішну і Шива - не має нічого спільного з християнською Тройцею - це три прояви безликого абсолюту: творіння, збереження і руйнування світів.

Теософи заперечують демонічний світ, як ангелів, котрі відпали від Бога, хоча нерідко користуються словами "диявол", "сатана" в сенсі алегорій. Для них злі духи - це нижчі, непросвічені духи, які з часом зійдуть на вищі рівні буття. Інколи під демонами теософи мають на увазі злих істот, невидимок, породжених людськими думками. Таким чином, по вченню Блаватської, людина перетворюється на жахливого космічного лиходія, який невпинно виводить бісів з самого себе через еманацію своєї свідомості.

Теософія заперечує воскресіння мертвих і збереження індивідуальності душі. Індивідуальне повинне розчинитися в космічному; всесвіт - зникнути в абсолюті - брахманові; брахман - піти в Парабраму, де зникає само поняття буття і небуття. Абсолют не має якостей, він не може ні любити, ні чути молитов; він творить і знищує світи, знищує і творить знову. Він підпорядкований законам свого внутрішнього буття - ритмам творіння і знищення, як вічному руху маятника.

Як ми вже говорили, теософія відмовляється ототожнювати себе з якою-небудь релігійною системою. Вона декларує, що всі релігії - це шляхи, що ведуть до єдиного центру, і пропонує кожному дотримуватися будь-яких релігійних систем і здійснювати їх обряди, при цьому вивчати інші релігії, контактувати з ними і збагачуватися їх досвідом. Проте сама теософія переважно звернена до шиваізму і буддизму. Тому у теософа, якщо він навіть формально належить до християнської Церкви, мечеті або синагоги, містичний досвід і душевні переживання носять пантеїстичний характер. Ця містика чужа спілкуванню з особовим Богом, в ній виявляються дві тенденції: інтелектуальна - буддійське занурення ні в що і емоційна - шаманський екстаз як злиття з духами космосу.

Містика теософів тісно пов'язана з окультними вправами, наприклад, налагодженням телепатичного зв'язку з махатмами і гуру, виходом в астрал і з магічними прийомами: читанням мантр, викликанням духів,тощо. Теософи допускають молитву, як нижчий прояв релігійної свідомості "профанів", що потребують персоніфікації божества. Мудрець знає, що божество в ньому самому, тому молитву як діалог він замінює медитацією - зверненням до власного духу.

Пророк Давид в одному зі своїх псалмів пише: "Боги язичників суть демони, а Господь небеса створив".

Беручи до уваги вищесказане бачимо, що містика теософів є демонологією.

о.Демків Ігор

Ігор | 2014-01-17 в 12:00:42

Христос Рождається! Отче хочу запитати, от на сповіді як говорю гріхи які вчинив думками, слід конкретно говорити що думав, чи можна просто сказати що багато гадав поганих думок чи всі думки перелічити?

о. Володимир | 2014-01-17 в 14:09:44

Славіте Його! Вистачає сказати якого роду думки (на пр.: безсоромні, гнівливі, проти віри чи ін.)