8 квітня 2012, «Urbi et Orbi». Послання Папи до міста Рима та всього світу
Дорогі брати і сестри Рима та всього світу!
«Surrexit Christus, spes mea» - «Христос, моя надія, є воскреслий»
Нехай дійде до усіх вас радісний голос Церкви в словах стародавнього гімну, що лунає в устах Марії Магдалини, яка першою зустріла Воскреслого Христа на світанку Пасхи. Вона негайно подалася до інших учнів і, ще не віддихавшись, благовістила їм: «Я побачила Господа!» (Йоан 20, 18). Ми також, пройшовши крізь пустелю Великого Посту та болісні дні Страстей, сьогодні знайдімо місце для вигуку перемоги: «Христос Воскрес! Воістину воскрес!».
Кожен християнин переживає випадок Марії Магдалини. Відбувається зустріч, що змінює життя: зустріч з єдиною Людиною, яка дозволяє нам відчути всю доброту та істину Бога, визволяє нас від зла не лише ззовні, не тимчасово, а звільняє нас від нього радикально, оздоровлює нас повністю і повертає нашу гідність. Ось чому Марія Магдалина називає Ісуса «моєю надією»: це Він відродив її, подарував їй нове майбутнє, добре життя, визволене від зла. «Христос, надія моя» означає, що кожне моє прагнення добра знаходить у Ньому можливість здійснення: завдяки Ньому, можна надіятися на те, що моє життя буде добрим та повноцінним, вічним, тому що Бог особисто наблизився настільки, що навіть увійшов у наше людське єство.
Марія Магдалина, як й інші учні, мабуть, бачила Ісуса, відкинутого старійшинами народу, замученого, побитого бичами, засудженого на смерть і розп’ятого. Очевидно, було нестерпно бачити втілене Добро, підлегле злості людини, Істину, осміяну нахабством, Милосердя, уражене помстою. Смерть Ісуса, здавалося б, поклала край сподіванням кожного, хто покладався на Нього. Проте ця віра ніколи не згасла, передусім, у серці Діви Марії, Матері Ісуса, її іскра мерехтіла невпинно навіть у темряві ночі. Надія, у цьому світі, не може не рахуватися із протистоянням зла. Їй заваді стає не лише стіна смерті, але також гострі жала заздрості та гордовитості, обману та насилля. Ісус пройшов крізь це смертельне сплетіння, щоб відкрити нам брами Царства життя. Був момент, коли Ісус, ніби, зазнав поразки: темрява охопила землю, мовчання Бога було непорушне, а слово «надія» втратило, начебто, значення.
І ось, на світанку дня після суботи, гріб виявився порожнім. Опісля, Ісус з’являється Магдалині, іншим жінкам, учням. Віра відроджується більш живою, більш міцною, як ніколи досі, вже непереможною, адже в її основу закладено вирішальну подію: «Смерть і життя зустрілися у неймовірному поєдинку. Господь життя був мертвий, а тепер живий, тріумфує». Сліди воскресіння свідчать про перемогу життя над смертю, любові над ненавистю, милосердя над помстою: «Гріб Христа живого, слава Христа воскреслого, ангели стали його свідками, а також полотно та хустка».
Дорогі брати і сестри! Якщо Христос воскрес, відтоді, і лише відтоді, відбулося щось по-справжньому нового, що змінило умови людини та світу. Відтоді, Ісус, – це Хтось, кому можна повністю довіряти, і не лише довіряти його вченню, а Йому особисто, тому що Воскреслий Христос не належить до минулого, Він присутній тепер, сьогодні, живий. Христос – це надія та розрада особливо для тих християнських спільнот, які зазнають випробовувань за віру, внаслідок дискримінації та переслідувань. Він присутній, як сила надії у своїй Церкві, і торкається кожної людської ситуації, позначеної стражданням та несправедливістю.
Нехай Воскреслий Христос дарує надію Близькому Сходу, щоб усі етнічні, культурні та релігійні складові цього регіону співпрацювали задля спільного добра та пошани прав людини. Зокрема, у Сирії нехай ущухне кровопролиття і негайно відновиться шлях взаємоповаги, діалогу і примирення, як цього прагне уся міжнародна спільнота. Численним біженцям із цієї країни, що потребують гуманітарної допомоги, дозвольмо відчути гостинність та солідарність, щоб полегшити їхні тяжкі страждання. Пасхальна перемога нехай спонукає іракський народ не жаліти зусиль на шляху стабілізації та розвитку. У Святій Землі нехай ізраїльтяни та палестинці мужньо поновлять миротворчий процес.
Господь, переможець зла і смерті, нехай підтримає християнські спільноти Африканського континенту, дарує їм надію, щоб долати труднощі, вчинить їх миротворцями і будівничими розвитку суспільства, до якого вони належать.
Воскреслий Христос нехай утішить страждаючі народи Сомалійського півострова і сприяє їхньому примиренню; підтримає регіон Великих Африканських Озер, Судан і Південний Судан і наповнить їхніх мешканців силою прощення. Прославлений Христос нехай дарує мир та стабільність Республіці Малі, яка переживає делікатний політичний момент. Нігерії, що протягом минулих місяців стала видовищем кровопролиття та терактів, пасхальна радість нехай додасть необхідної енергії, щоб наново відбудувати мирне суспільство, здатне шанувати релігійну свободу своїх громадян.
З Великоднем усіх Вас!
Джерело: www.catholic-media.org
.jpg)
