У Неділю Пасхи, 20 квітня 2024 року Святіший Отець Папа Франциск опівдні звернувся до вірних з великоднім посланням та уділив урочисте благословення «Urbi et Orbi».
Христос воскрес! Алилуя!
Дорогі брати і сестри, благословенних Великодніх свят!
Сьогодні нарешті знову у Церкві лунає спів «Алилуя» — він передається від вуст до вуст, від серця до серця, і ця звістка змушує Божий народ по всьому світі проливати сльози радості.
Від порожнього гробу в Єрусалимі до нас долинає несподівана добра новина: Ісус, що був розіп’ятий, «Його тут нема, Він воскрес!» (Лк 24,5). Ісус не в гробі — Він живий!
Любов перемогла ненависть, світло перемогло темряву, а правда — брехню. Прощення здобуло перемогу над помстою. Зло не зникло з історії, і залишатиметься до самого кінця, та вже не має остаточної влади, не панує більше над тими, хто приймає благодать цього дня.
Брати і сестри, особливо ви, хто нині переживає біль і скорботу: ваш безмовний крик був почутий, а кожна ваша сльоза була порахована — жодна не загубилася! У Своїх страстях і смерті Ісус узяв на Себе увесь біль і зло цього світу, і у Своєму безмежному милосерді переміг його. Він викорінив диявольську пиху, що отруює серце людини і породжує насилля та корупцію всюди. Агнець Божий переміг! Тож сьогодні ми можемо з радістю виголосити: «Воскрес Христос, моя надія!» (Великодня секвенція).
Воскресіння Ісуса — це дійсно фундамент нашої надії. В світлі цієї події надія вже не є ілюзією. Завдяки Христу, розіп’ятому і воскреслому, надія не розчаровує! Spes non confundit! (пор. Рим 5,5). Бо ця надія — не втеча від реальності, а виклик; вона не вводить в оману, а дає силу.
Ті, хто покладає надію на Бога, довірливо вкладають свої слабкі руки в Його сильні й могутні руки; дозволяють Йому піднести себе і вирушають у дорогу. Разом із Воскреслим Христом вони стають паломниками надії, свідками перемоги любові та беззбройної сили Життя.
Христос воскрес! Ці слова вміщують у собі весь сенс нашого існування, бо ми створені не для смерті, а для життя. Великдень — це свято життя! Бог створив нас для життя і прагне, щоб уся людська родина воскресла разом із Ним! В Його очах кожне життя безцінне: і життя дитини в лоні матері, і життя літніх людей, і хворих, яких дедалі частіше у різних країнах вважають зайвими, непотрібними.
Яке велике прагнення смерті й руйнування ми бачимо щодня у багатьох конфліктах, що роздирають світ! Скільки насильства ми бачимо навіть у родинах, часто спрямованого проти жінок і дітей! Скільки зневаги і відчуження довкола вразливих, покинутих, мігрантів!
У цей день мені хотілося б, щоб ми всі віднайшли надію наново, щоб ми оживили довіру одне до одного, навіть до тих, хто не схожий на нас, хто прибуває з далеких земель, приносячи з собою інші звичаї, спосіб життя, ідеї. Бо всі ми — діти Божі!
Хочу також, щоб ми відновили надію на те, що мир можливий! Нехай із Гробу Господнього, з Церкви Воскресіння Господнього, де цього року Католики й Православні святкують Великдень разом, світло миру осяє Святу Землю та увесь світ. Я єднаюся із болем християн Палестини та Ізраїлю, а також із усім ізраїльським і палестинським народом. Тривожить зростання хвилі антисемітизму в усьому світі. Водночас думаю про народ Гази, особливо про християнську спільноту, де жорстокий конфлікт і далі забирає життя, сіє руйнування і спричиняє драматичну й гідну жалю гуманітарну катастрофу. Звертаюся до сторін конфлікту: проголосіть перемир’я, звільніть заручників і допоможіть народові, який голодує і прагне майбутнього в мирі!
Молімося за християнські спільноти Лівану і Сирії, які нині переживають делікатний етап у своїй історії. Вони прагнуть стабільності й можливості брати участь у житті своїх народів. Закликаю всю Церкву пам’ятати про християн улюбленого Близького Сходу у молитвах.
Також особливо думаю про народ Ємену, який уже тривалий час потерпає від однієї з найтяжчих гуманітарних криз, спричинених війною, і закликаю всіх шукати розв’язання цього конфлікту через конструктивний діалог.
Нехай Воскреслий Христос дарує Україні, розтерзаній війною, свій великодній дар миру і зміцнить усі сторони в зусиллях досягти справедливого й стійкого миру.
У цей святковий день згадаймо й Південний Кавказ і помолімося, щоб незабаром було підписано і втілено остаточну мирну угоду між Вірменією та Азербайджаном, і щоб нарешті настало довгоочікуване примирення в регіоні.
Нехай світло Воскресіння надихає зусилля, спрямовані на злагоду на Західних Балканах, підтримує політичних лідерів у подоланні напруги й криз і разом із країнами-партнерами допомагає відмовитися від деструктивних і дестабілізаційних дій.
Нехай Воскреслий Христос, наша надія, дарує мир і розраду народам Африки, які страждають від насильства й конфліктів, особливо в Демократичній Республіці Конго, в Судані й Південному Судані. Нехай підтримує тих, хто страждає від напруги в Сахелі, на Африканському Розі та в регіоні Великих озер, а також тих християн, які в багатьох місцях не можуть вільно сповідувати свою віру.
Бо неможливий мир без свободи релігії, свободи думки, свободи слова і пошани до поглядів інших.
Також неможливий мир без справжнього роззброєння! Потреба в захисті свого народу не повинна обертатися на нову гонку озброєнь. Великоднє світло спонукає нас руйнувати мури, що сіють поділи й мають важкі політичні та економічні наслідки. Воно спонукає нас піклуватися одне про одного, поглиблювати взаємну солідарність і працювати для цілісного розвитку кожної людини.
У цей час не забуваймо про народ М’янми, змучений багаторічними збройними конфліктами, який із мужністю й терпінням долає наслідки спустошливого землетрусу в регіоні Сагаїн, що забрав тисячі життів і завдав великого болю багатьом постраждалим, серед яких багато сиріт і людей похилого віку. Молімося за загиблих і за їхніх близьких, і щиро дякуємо всім відважним волонтерам, які здійснюють рятувальні операції. Оголошення про припинення вогню різними сторонами конфлікту — це промінь надії для всього народу М’янми.
Звертаюся до всіх, хто несе політичну відповідальність у світі: не піддавайтеся логіці страху, яка лише веде до ізоляції, але спрямовуйте ресурси на допомогу нужденним, на боротьбу з голодом і підтримку ініціатив, що сприяють розвитку. Це справжня зброя миру — зброя, яка будує майбутнє, а не сіє смерть.
Нехай принцип людяності завжди буде наріжним каменем наших щоденних вчинків. Перед обличчям жорстокості війн, які вражають беззахисних людей, руйнують школи, лікарні й забирають життя гуманітарних працівників, не можемо забувати: під ударами — не цілі, а люди, кожен із яких має душу й гідність.
У цьому Ювілейному році нехай Великдень стане також нагодою для звільнення військовополонених і політичних в’язнів.
Дорогі брати і сестри!
У Пасхальній таємниці Господа смерть і життя зійшлися у дивовижній боротьбі, але Господь живий навіки (пор. Великодня секвенція). Він наповнює нас певністю, що і ми покликані розділити життя, яке не має кінця, коли замовкне гуркіт зброї й луна смерті більше не звучатиме.
Віддаймо себе в Його руки, бо тільки Він здатен відновити все (пор. Одкр 21,5)!
Христос воскрес! Воістину воскрес!
Благословенних Великодніх свят!
.jpg)
