РУХОМІ Й НЕРУХОМІ СВЯТА
Поділ свят чи празників нашого церковного року характеризується тим, що він бере до уваги не тільки сам предмет почитання, себто, кого почитаємо, але також і час, коли ми ті празники святкуємо. З огляду на час усі свята церковного року діляться на дві великі групи: свята рухомі і нерухомі, по-старослов'янськи — свята подвижні й неподвижні.
Два великі празники займають особливо почесне місце в нашому церковному календарі: це празник Христового Різдва і празник Христового Воскресення, або Пасхи. Христове Різдво — це початок, а Пасха — це завершення відкуплення людського роду. І якраз з цими двома празниками тісно пов'язаний цілий ряд свят, неділь та освячених часів.
ЩО ТАКЕ РУХОМІ СВЯТА?
У церковному календарі маємо такі свята, що не випадають кожного року в той самий час: одного року швидше, а іншого — пізніше. Причина полягає в тому, що їхній час і день святкування залежить від празника Пасхи, який не має постійної дати. Празник Пасхи може випасти в одну з неділь між 22 березня і 25 квітня. Тож такі свята, що не мають сталої дати, називаємо рухомими. Осередком усіх рухомих свят є празник Пасхи, і тому цілий ряд неділь, празників і освячених часів, залежних від Великодня, творять круг свят, який називаємо великоднім або пасхальним.
ЩО ТАКЕ НЕРУХОМІ СВЯТА?
Крім свят рухомих, які кожного року змінюють свою дату, маємо ще великий ряд свят, що ніколи не міняють своєї дати, а кожного року випадають у той самий день місяця.Так, наприклад, Христове Різдво завжди припадає на 25 грудня, а празник Успення Божої Матері на 15 серпня. І такі свята, що ніколи не змінюють своєї дати, називаємо нерухомими. Круг нерухомих свят починається церковним Новим роком, тобто 1 вересня, а закінчується 31 серпня.
Як празник Пасхи є осередком рухомих свят, так і празник Христового Різдва є осередком нерухомих свят, хоч не всі нерухомі свята залежать від цього празника. Ряд свят, що залежить від Христового Різдва, творить різдвяний круг.
ПАСХАЛЬНИЙ КРУГ
Хто уважно слідкує за церковно-літургійним роком нашої Церкви, той спонтанно і скоро завважує, що вона кожну празничну подію переживає глибоко і одуховлено. Свідкомтого є наші празничні богослужби, які своїми глибокозмістовними молитвами, співами, гимнами та повними символіки обрядами демонструють увесь зміст і всюбогословську глибину цього празника. Тому нічого дивного, що святочні богослуження нашої Церкви так сильно на нас діють і до глибини зворушують нашу душу. Звідси також випливає те старанне приготування Церквою своїх вірних до кожного празника: приготування духовне, психологічне і зовнішнє (фізичне). І чим більший празник, тим більше й довше приготування до нього і довше святкування його попразденства.
І якраз празник Христового Воскресення, що належить до найбільших празників у році, звертає на себе увагу надзвичайним і довгим приготуванням та святкуванням його попразденства, що є наче продовженням празника Пасхи.
Історично великодній круг почав творитися набагато швидше, як різдвяний, бо празник Пасхи був у практиці раніше, як празник Христового Різдва. Тож треба дещо більше сказати про великодній круг, бо від нього ми почнемо детальне пояснення нашого церковного року.
Що містить великодній цикл?
Великодній цикл починається неділею Митаря і Фарисея, за 10 тижнів перед Пасхою, а закінчується на 8 тиждень після Пасхи неділею Всіх святих. Він ділиться на час передпасхальний і пасхальний.
Передпасхальний час складають чотири неділі перед постом: неділя Митаря і Фарисея, Блудного Сина, М'ясопусна й Сиропусна; Великий піст, або Чотиридесятниця — від неділі Сиропусної до неділі Квітної, та вкінці Страсний тиждень, який зазвичай зачисляють до Великого посту.
Час пасхальний триває від Томиної неділі до неділі Всіх святих. Час від Великодня до Зіслання Святого Духа триває 50 днів, тому має назву П'ятдесятниці. Неділі в пасхальному часі характерні тим, що кожна з них має свою назву від події, що її подає святе Євангеліє того дня. Вони розташовані в такому порядку: неділя Томина, Мироносиць, Розслабленого, Самарянки, Сліпородженого, Отців, П'ятдесятниці, або Зіслання Святого Духа і Всіх святих. Воскресний час, себто властиве попразденство Пасхи, триває 40 днів до празника Христового Вознесення.
Від великоднього круга залежать 32 неділі, що йдуть одна за одною, тому називаємо їх неділями рядовими, щоб відрізнити від неділь празничних, які мають свого апостола і Євангеліє. Таких празничних неділь є кілька в році, наприклад, неділя до і після Різдва, неділя до і після Воздвиження Чесного Хреста. Неділі рядовіпочинаються неділею Всіх святих і закінчуються неділею Закхея. А після неї уже наступає неділя Митаря і Фарисея. Число тих рядових неділь залежить від дати Великодня. Це означає, що коли Великдень випадає раніше, то буде більше рядових неділь, а коли пізніше, то менше рядових неділь.
Духовне значення пасхального круга
Головне завдання великоднього круга — це насамперед приготувати наше серце й душу до того, щоб гідно зустріти Воскреслого Христа. А готуємо себе до цієї радісної зустрічі через покірну молитву, піст, покуту і осмислення Христових страстей. Своє приготування завершуємо великодньою сповіддю і святим причастям. І так з чистим серцем ідемо назустріч Христовому Воскресенню і співаємо переможний гимн слави: "Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав...".
Подальше завдання великоднього круга — брати участь у Христовій радості, перемозі і тріюмфі, бо як Він славно воскрес, так і ми колись воскреснемо до нового життя. "Бо надходить час, — каже Христос, — коли всі, хто у гробах, голос його вчують, і вийдуть ті, що чинили добро, на воскресення життя. А ті, що зло чинили, — воскреснуть на суд" (Йо. 5, 28).
Наше переживання пасхального круга дуже тісно пов'язане з церковними богослуженнями того часу. Ці богослужби покутного чи радісного характеру надають нашій душі покутний або радісний настрій духа. Пасхальний час дає нам велику і спасенну науку, а саме: нема світлого Воскресення без Голготи; як Ісус Христос, так і ми мусимо перейти Голготу нашого життя, щоб увійти в радість вічної Пасхи у небі.
о. Юліян Катрій, ЧСВВ. "Пізнай свій обряд"
.jpg)
