Храм Свв.Ольги і Єлизавети
Українська Греко-Католицька Церква, м.Львів, пл.Кропивницького 1, тел. (032)2334073, email: [email protected]
"Слава Отцю і Сину, і Святому Духові: Бо з нами Бог. З нами Бог, розумійте, народи, і покоряйтеся: Бо з нами Бог." (Ісая гл. 8-9)
Христос Рождається ! Славіте Його !

Послання Папи Франциска на ХХІІІ Всесвітній День Хворого 2015 р.

Переглядів: 1236Коментарі: 0
Апостольська Столиця
Послання Папи Франциска на ХХІІІ Всесвітній День Хворого 2015 р.

Sapientia Cordis

«Я був сліпому оком, кульгавому я був ногами!» (Йов 29,15).

Дорогі брати і сестри!

З нагоди ХХІІІ Всесвітнього Дня Хворого, який встановив св. Іван Павло ІІ, звертаюсь до вас усіх, хто носите тягар хвороби і у різні способи є поєднані з тілом страждаючого Христа; а також до вас, хто професійно чи як волонтери працюєте в службі здоровʼя.

Цьогорічна тема заохочує нас до роздумів над словами з книги Йова: «Я був сліпому оком, кульгавому я був ногами» (29,15). Я хотів би розглянути цю фразу з перспективи sapientia cordis – мудрості серця.

1. Мудрість – це не теоретичні, абстрактні знання, продукт мудрування. Вона, швидше, є, як описує у своєму Посланні св. Яків, «чиста, потім мирна, поблажлива, примирлива, милосердя та добрих плодів повна, безстороння, нелицемірна» (3,17). Це спосіб бачити речі під натхненням Святого Духа в розумах і серцях тих, хто є чутливим до  страждань своїх братів і сестер, і хто може бачити в них образ Бога. Тож звернімося до молитви псалмоспівця: «Навчи ж нас дні наші рахувати, щоб ми осягнули мудрість серця» (Пс. 90, 12). У цій sapientia cordis, котра є даром Бога, містяться плоди Всесвітнього Дня Хворого.

2. Мудрість серця є служінням нашому ближньому. У словах Йова, які містять фразу: «Я був сліпому оком, кульгавому я був ногами», наголошується вимір служіння потребуючим з боку цього праведного чоловіка, який мав певний авторитет і займав достойне місце серед старшин міста. Його моральна велич проявляється у служінні вбогому, котрий просить про допомогу, а також в турботі про сироту і вдову (пор. Йов 29, 12-13).

Також і сьогодні багато християн дають свідчення не словами, але своїм життям, закоріненим у щирій вірі, що вони є «очима сліпого» і «ногами кульгавого»! Це особи, які є поруч з хворими, котрі потребують постійної опіки, допомоги, щоб помитись, одягнутись чи поїсти. Це служіння, особливо якщо воно розтягнуте в часі, може стати мукою і тягарем. Порівняно легко допомагати комусь впродовж кількох днів, але важко доглядати за особою впродовж місяців чи навіть років, у деяких випадках, коли вона вже не спроможна виразити свою вдячність. Однак, наскільки це великий шлях освячення! У ці миті можемо в особливий спосіб покладатись на близькість Господа, і стаємо особливим засобом підтримки місії Церкви.

3. Мудрість серця означає бути поруч з ближнім. Час, проведений поруч з хворим, є святим часом. Це спосіб прослави Бога, Котрий формує нас на образ свого Сина, Котрий «прийшов не для того, щоб йому служили, але – послужити й дати життя своє на викуп за багатьох» (Мт. 20,28). Ісус сам сказав: «Я між вами як той, що служить» (Лк. 22,27).

З живою вірою просімо Святого Духа, щоб дав нам ласку розуміти цінність нашого часто безмовного прагнення проводити час з цими братами і сестрами, котрі, завдяки нашій близькості і прихильності, більше відчувають, що їх люблять і підтримують. Яка велика брехня, з іншого боку, ховається за певними фразами, які настільки наголошують на важливості «якості життя», що переконують людей в тому, що життя, вражене важкою хворобою, не варте того, щоб його прожити!

4. Мудрість серця означає вийти поза себе назустріч ближньому. Світ, в якому ми живемо, часто забуває про особливу цінність часу, проведеного біля ліжка хворого, оскільки ми постійно охоплені поспіхом, шаленою діяльністю, виробництвом, і таким чином легко забуваємо про цінність самовідданості, турботи про ближнього, відповідальності за нього. В основі такого ставлення часто стоїть літепла віра, яка забуває про слова Господа, Котрий сказав: «Усе це ви Мені зробили» (пор, Мт. 25,40).

Тому я хотів би ще раз нагадати про те, що «на першому місці безумовно має бути «вихід з власного “я” до брата», як одна з двох головних заповідей, що лежать в основі всякої моральної норми, і як найвиразніший знак, за яким можна розрізняти духовне зростання у відповідь на безкорисливий Божий дар» (Evangelii gaudium, 179). Із самої місійної природи Церкви випливає «дієва любов до ближнього і співчуття, яке розуміє, допомагає і підтримує) (там само).

5. Мудрість серця означає бути солідарним з ближнім, не осуджуючи його. Любов потребує часу. Часу, щоб лікувати хворих, і часу для їх відвідин. Часу, щоб бути поруч з ними, як приятелі Йова: «Сиділи вони так коло нього на землі сім день і сім ночей. І ні один не говорив до нього й слова, бачили бо, що біль був великий вельми» (Йов 2, 13). Однак приятелі Йова приховували в собі негативне осудження його – думали, що його нещастя було Божою карою за якусь його провину. Натомість справжня любов є діленням без осудження, без намагання навернути іншого; вона вільна від тієї фальшивої покори, яка в основі шукає визнання і пишається вчиненим добром.

Досвід Йова знаходить свою автентичну відповідь лише в хресті Ісуса, найвищому акті солідарності Бога з нами, цілком безкорисливому і безмежно милосердному. І ця відповідь любові на драму людського терпіння, особливо без провини, назавжди залишається закарбованою на тілі воскреслого Христа, у тих Його славних ранах, які є згіршенням для віри, але й доказом віри (пор. Проповідь під час канонізації Івана ХХІІІ і Івана Павла ІІ, 27 квітня 2014 р.).

Навіть тоді, коли хвороба, самотність і неповносправність беруть гору над нашим життям, яке є даром, досвід болю може стати привілейованою здатністю передавати ласку і джерелом, з якого можна черпати і зміцнювати sapientia cordis. Таким чином стає зрозуміло, що на завершення свого досвіду Йов, звертаючись до Бога, міг сказати: «Я чув лиш те, що говориться про тебе, але тепер на власні очі тебе бачу!» (Йов 42,5). Також особи, занурені в таємницю терпіння і болю, прийнятого з вірою, можуть стати живими свідками віри, яка дозволяє прийняти терпіння, навіть не будучи здатними до кінця зрозуміти його повне значення.

6. У цей День Хворого ввіряю материнській опіці Марії, Котра прийняла у своєму лоні і породила утіловлену Мудрість, Ісуса Христа, нашого Господа.

О Маріє, Столице Мудрості, як наша Мати, заступайся за усіх хворих і за тих, хто ними опікується. Вчини, щоб через служіння страждаючому ближньому і через сам досвід терпіння ми могли прийняти і розвивати у собі правдиву мудрість серця.

До цієї молитви в намірі усіх вас долучаю моє Апостольське Благословення.

Ватикан, 3 грудня 2014р., в день літургічного спомину св.Франциска Ксаверія

Franciscus

переклад "Католицького оглядача"

Джерело: КАТОЛИЦЬКИЙ ОГЛЯДАЧ

Залиште коментар!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

(Щоб коментувати анонімно, введіть ім'я і символи внизу).Анонімні Коментарі буде опубліковано після перевірки.
Зареєструйтесь тут, щоб отримати відповідь на e-mail. Як реєструватися читайте тут

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(Обов'язково)