Для християнина Воскресіння Господнє є «святом свят і урочистістю урочистостей». Тому кожен, хто вважає себе віруючим, намагається пасхальної ночі потрапити до храму. Проноситься над землею ангельська звістка про Воскреслого Христа. А пахощами великодніх пасок наповняється ся весняне повітря. Освячення пасхального кошика є однією з традицій великодньої ночі. Це не просто народний звичай. Кожен продукт має свою символіку і якимось чином пов'язує між собою земне та надприродне.
Звичай освячувати продукти на Великдень з'явився у Східній церкві в ХIV столітті. Довгий час до храму несли лише спеченого з тіста баранця. Але з плином часу великодній кошик наповнився іншими продуктами. Традиція має свою духовну сутність. Після довгого посту Церква благословляє віруючих насолоджуватись всіма дарами природи. В тому числі, не обмежувати себе в їжі.
В більшості регіонів України прийнято прикрашати кошик зеленню, як символом безсмертя. Обов'язковим атрибутом є свіча, встромлена у паску. Її запалюють під час освячення. Вона є найчистішою жертвою Богу. Віск від великодньої свічі здавна вважався лікувальним засобом від усіх хвороб.
Накривають кошик вишитим рушником. Символіка його багатогранна – це і убрус Господа, і омофор Богородиці, і знак гостинності. Без цього атрибуту не звершувалась жодна подія в житті наших предків.
Їжа з пасхального кошика, освячена під час богослужіння, споживається на спасіння душі, на тілесне та духовне здоров'я, на достаток в домі. Але чудодійну силу пасхальної трапези можна відчути лише тоді, коли ця їжа освячена молитвою християнина.
До Вашої уваги фотоальбом пані Марти Осадци про освячення пасок в нашому храмі.
.jpg)
