Один раз засумнівавшись у тому, що Ісус Христос справді воскрес, апостол Тома поніс звістку про Воскреслого Христа у світ, тим самим бажаючи виправити свою помилку. За окремими переказами, Тома був вбитий списами в індійському місті Меліпурі. Відстань між Меліпуром і Єрусалимом 4775 кілометрів.
Тут належить зауважити, що у першому столітті не було автомобілів, поїздів чи літаків, натомість люди пересувалися переважно пішки. Отож, при середній швидкості у 5 км на годину, відстань Меліпуром і Єрусалимом можна було подолати за 955 годин безперервної ходи. Це при тому, що дорога до Індії була надзвичайно небезпечною та виснажливою. Так виглядає, що з усіх апостолів Тома пройшов найдальше.
Слова правди, посіяні апостолом Томою, впали, очевидно, на добру землю, адже й сьогодні християни Індії є доволі чисельною спільнотою. І, незважаючи на переслідування і знущання, ці люди долають свої сумніви і страхи, і їх кількість невпинно зростає. Про це повідомляють офіційні чинники.
Натомість, у нас чомусь так стається, що у багатьох храмах різниця, між кількістю віруючих на Пасху і в будь-яку іншу неділю року є вражаючою. Це при тому, що св. апостол Павло повчає: «Ісус Христос учора й сьогодні – той самий навіки» (Єв.13,8).
Напрошується висновок, що, вважаючи себе віруючими, окремі люди шукають відповіді на свої життєві проблеми поза храмом. З різних причин вони сумніваються, що у Господі можна знайти розв’язок будь-якої проблеми. Тобто, Господь не є Паном їхнього життя…
Якось, завершивши Пасхальне Богослужіння, старенький священик вийшов на проповідь, подивився на своїх парафіян і говорить: «Дорогі брати і сестри, розуміючи, що більшість із вас я не побачу до наступного Великодня, хочу скористатися цією рідкою нагодою і першим привітати вас з Новим Роком і Різдвом Христовим»...
Можливо, тут хтось посміхнеться. Та, чи варто? Мало хто відважиться сьогодні запевнити, що доживе до Різдва Христового, чи, тим більше, до наступного Великодня… Власне тут сумнів повинен бути актуальним.
Джерело :Блог отця Івана Галімурки
.jpg)
