Великоднє послання "Urbi et Orbi" 2011 року

Великоднє послання «Urbi et Orbi» 2011 року Вселенського Архиєрея Бенедикта XVI

“In resurrectione tua, Christe, coeli et terra laetentur –

У Твоєму Воскресінні, Христе, радіють небо і земля” (Літургія Годин).

Дорогі брати й сестри, що в Римі та в усьому світі!

Ранок Пасхи наново приніс нам давню і завжди нову вість: Христос Воскрес! Відлуння цієї події, двадцять сторіч тому вирушивши із Єрусалиму, і далі звучить у Церкві, яка зберігає живою в серці хвилюючу віру Марії, Матері Ісуса, віру Магдалини й інших жінок, які першими побачили порожній гріб, віру Петра та інших Апостолів.

Аж до сьогодні, також і в нашу епоху ультратехнологічних комунікацій, віра християн ґрунтується на цій вісті, на свідченні тих сестер і братів, які спочатку побачили відкочений камінь та порожній гріб, а потім – таємничих посланців, які підтверджували, що Ісус, отой Розп’ятий, воскрес; і ось Він Сам, Учитель і Господь, живий і відчутний на дотик, явився Марії Магдалині, двом учням з Емаусу, і, врешті, – всім одинадцятьом, зібраним у світлиці Тайної Вечері (пор. Мк 16,9-14).

Христове воскресіння не є плодом абстрактних роздумувань чи містичного досвіду: це подія, яка, без сумніву, перевищує історію, але відбувається у визначений момент історії та залишає у ній незгладимий слід. Світло, яке засліпило поставлених пильнувати Ісусів гріб вартових, пройшло через час та простір. Це відмінне, божественне світло, яке розірвало темряву смерті та принесло у світ Боже сяяння, сяяння Істини і Добра.

Так само, як навесні під сонячним промінням з’являються і відкриваються бруньки, так і опромінення, яке поширюється з Христового Воскресіння, дає сили і значення кожному людському сподіванню, кожному очікуванню, прагненню, замислові. Саме тому весь всесвіт сьогодні ликує, залучений у весну людства, що стає виразником мовчазного похвального гімну створіння. Пасхальне Алилуя, що відлунює в Церкві – паломниці світом, виражає тихий тріумф всесвіту, а передовсім – прагнення кожної людської душі, щиро відкритої на Бога, навіть більше того, вдячної за Його безмежну доброту, красу та істину.

«У Твоєму Воскресінні, Христе, радіють небо і земля». На цей заклик до хвали, який сьогодні підноситься із серця Церкви, «небеса» відповідають в усій повноті: хори ангелів, святих і блаженних однодушно приєднуються до нашого ликування. У небі все є миром та радістю. Але, на жаль, не так є на землі! Тут, у цьому нашому світі, пасхальне Алилуя ще контрастує з голосіннями та воланнями, викликаними багатьма болючими ситуаціями: нуждою, голодом, хворобами, війнами, насильствами. Але, саме тому Христос помер і воскрес! Він помер також з причини наших сьогоднішніх гріхів, і воскрес, щоб відкупити також і нашу сьогоднішню історію. Тому, це моє послання прагне досягнути усіх, і, як пророче звіщення, насамперед, народи й громади, що переживають годину страстей, щоб Воскреслий Христос відкрив їм шлях свободи, справедливості й миру.

Нехай зрадіє та земля, яка першою була переповнена світлом Воскреслого. Нехай сяйво Христа осягне народи Близького Сходу, аби світло миру та людської гідності перемогло темряву поділів, ненависті та насильства. Нехай у Лівії дипломатія та діалог займуть місце зброї, полегшуючи у теперішній конфліктній ситуації доступ гуманітарної допомоги до всіх, хто страждає від наслідків сутичок. Нехай в країнах Північної Африки та Близького Сходу всі громадяни, а особливо молодь, докладають зусилля для поширення спільного добра та будування суспільства, в якому буде подолана бідність, а кожне політичне рішення буде натхнене пошаною до людської особи. Нехай численні скитальці та біженці, що походять з різних африканських країн, які були змушені залишити все, що їм найдорожче, отримають солідарність з боку усіх; нехай люди доброї волі зрозуміють потребу відкрити серця на гостинність, щоб у солідарний та узгоджений спосіб виходити назустріч насущним потребам багатьох ближніх; нехай же до всіх, хто, даючи зразкові свідчення, щедро докладає великодушні старання у цьому напрямку, дійде наша підтримка та належна оцінка.

Нехай же наново відбудується громадянське співжиття між народами Кот-д’Івуару, де невідкладно потрібно наново стати на шлях примирення і прощення, щоб зцілити глибокі рани, спричинені нещодавніми спалахами насильства. Нехай зможе знайти розраду та надію земля Японії, долаючи драматичні наслідки недавнього землетрусу, та всі країни, які минулими місяцями були випробувані стихійними лихами, що посіяли скорботу та горе.

Нехай зрадіють небеса і земля задля свідчення усіх тих, які зазнають протиріч, а навіть і переслідувань задля своєї віри в Господа Ісуса. Нехай звіщення Його переможного воскресіння додасть їм відваги та довіри.

Дорогі брати й сестри! Воскреслий Христос прямує перед нами до нового неба та землі (пор. Одк 21,1), у яких ми, нарешті, житимемо як одна родина, діти того самого Отця. Він з нами аж до кінця віку. Ідімо за Ним в цьому зраненому світі, співаючи «Алилуя». В наших серцях є радість і біль, на наших обличчях – усмішка та сльози. Такою є наша земна дійсність. Але Христос воскрес, Він живий та йде разом з нами. Саме тому, вірні нашим обов’язкам у цьому світі, співаємо та йдемо з поглядом, зверненим до Небес.

Благодатного всім Великодня!

Урочиста великодня відправа на площі Святого Петра закінчилася спеціальним Апостольським благословенням

 Джерело: Радіо Ватикан