Храм Свв.Ольги і Єлизавети
Українська Греко-Католицька Церква, м.Львів, пл.Кропивницького 1, тел. (032)2334073, email: [email protected]
"Початок доброго життя — сльози під час молитви, а початок правильного способу мислення — слухання Слова Божого." (Св.Єфрем Сирійський)

Рухомі і нерухомі свята

Переглядів: 6513Коментарі: 0
Календар

РУХОМІ Й НЕРУХОМІ СВЯТА

Поділ свят чи празників нашого церковного року характе­ризується тим, що він бере до уваги не тільки сам предмет почи­тання, себто, кого почитаємо, але також і час, коли ми ті празники святкуємо. З огляду на час усі свята церковного року діляться на дві великі групи: свята рухомі і нерухомі, по-старослов'янськи — свята подвижні й неподвижні.

Два великі празники займають особливо почесне місце в нашо­му церковному календарі: це празник Христового Різдва і празник Христового Воскресення, або Пасхи. Христове Різдво — це поча­ток, а Пасха — це завершення відкуплення людського роду. І якраз з цими двома празниками тісно пов'язаний цілий ряд свят, неділь та освячених часів.

ЩО ТАКЕ РУХОМІ СВЯТА?

У церковному календарі маємо такі свята, що не випадають кожного року в той самий час: одного року швидше, а іншого — пізніше. Причина полягає в тому, що їхній час і день святкування залежить від празника Пасхи, який не має постійної дати. Празник Пасхи може випасти в одну з неділь між 22 березня і 25 квітня. Тож такі свята, що не мають сталої дати, називаємо рухомими. Осередком усіх рухомих свят є празник Пасхи, і тому цілий ряд неділь, празників і освячених часів, залежних від Великодня, тво­рять круг свят, який називаємо великоднім або пасхальним.

ЩО ТАКЕ НЕРУХОМІ СВЯТА?

Крім свят рухомих, які кожного року змінюють свою дату, маємо ще великий ряд свят, що ніколи не міняють своєї дати, а кожного року випадають у той самий день місяця.Так, наприклад, Христове Різдво завжди припадає на 25 грудня, а празник Успення Божої Матері на 15 серпня. І такі свята, що ніколи не змінюють своєї дати, називаємо нерухомими. Круг нерухомих свят почи­нається церковним Новим роком, тобто 1 вересня, а закінчується 31 серпня.

Як празник Пасхи є осередком рухомих свят, так і празник Христового Різдва є осередком нерухомих свят, хоч не всі нерухомі свята залежать від цього празника. Ряд свят, що залежить від Христового Різдва, творить різдвяний круг.

ПАСХАЛЬНИЙ КРУГ

Хто уважно слідкує за церковно-літургійним роком нашої Церк­ви, той спонтанно і скоро завважує, що вона кожну празничну подію переживає глибоко і одуховлено. Свідкомтого є наші праз­ничні богослужби, які своїми глибокозмістовними молитвами, спі­вами, гимнами та повними символіки обрядами демонструють увесь зміст і всюбогословську глибину цього празника. Тому нічого дивного, що святочні богослуження нашої Церкви так сильно на нас діють і до глибини зворушують нашу душу. Звідси також випливає те старанне приготування Церквою своїх вірних до кож­ного празника: приготування духовне, психологічне і зовнішнє (фізичне). І чим більший празник, тим більше й довше приготуван­ня до нього і довше святкування його попразденства.

І якраз празник Христового Воскресення, що належить до найбільших празників у році, звертає на себе увагу надзвичайним і довгим приготуванням та святкуванням його попразденства, що є наче продовженням празника Пасхи.

Історично великодній круг почав творитися набагато швидше, як різдвяний, бо празник Пасхи був у практиці раніше, як празник Христового Різдва. Тож треба дещо більше сказати про великодній круг, бо від нього ми почнемо детальне пояснення нашого церков­ного року.

Що містить великодній цикл?

Великодній цикл починається неділею Митаря і Фарисея, за 10 тижнів перед Пасхою, а закінчується на 8 тиждень після Пасхи неділею Всіх святих. Він ділиться на час передпасхальний і пас­хальний.

Передпасхальний час складають чотири неділі перед постом: неділя Митаря і Фарисея, Блудного Сина, М'ясопусна й Сиропус­на; Великий піст, або Чотиридесятниця — від неділі Сиропусної до неділі Квітної, та вкінці Страсний тиждень, який зазвичай зачис­ляють до Великого посту.

Час пасхальний триває від Томиної неділі до неділі Всіх святих. Час від Великодня до Зіслання Святого Духа триває 50 днів, тому має назву П'ятдесятниці. Неділі в пасхальному часі характерні тим, що кожна з них має свою назву від події, що її подає святе Єван­геліє того дня. Вони розташовані в такому порядку: неділя Томина, Мироносиць, Розслабленого, Самарянки, Сліпородженого, Отців, П'ятдесятниці, або Зіслання Святого Духа і Всіх святих. Воскрес­ний час, себто властиве попразденство Пасхи, триває 40 днів до празника Христового Вознесення.

Від великоднього круга залежать 32 неділі, що йдуть одна за одною, тому називаємо їх неділями рядовими, щоб відрізнити від неділь празничних, які мають свого апостола і Євангеліє. Таких празничних неділь є кілька в році, наприклад, неділя до і після Різдва, неділя до і після Воздвиження Чесного Хреста. Неділі рядовіпочинаються неділею Всіх святих і закінчуються неділею Закхея. А після неї уже наступає неділя Митаря і Фарисея. Число тих рядових неділь залежить від дати Великодня. Це означає, що коли Великдень випадає раніше, то буде більше рядових неділь, а коли пізніше, то менше рядових неділь.

Духовне значення пасхального круга

Головне завдання великоднього круга — це насамперед приго­тувати наше серце й душу до того, щоб гідно зустріти Воскреслого Христа. А готуємо себе до цієї радісної зустрічі через покірну молитву, піст, покуту і осмислення Христових страстей. Своє приготування завершуємо великодньою сповіддю і святим при­частям. І так з чистим серцем ідемо назустріч Христовому Воскре­сенню і співаємо переможний гимн слави: "Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав...".

Подальше завдання великоднього круга — брати участь у Христовій радості, перемозі і тріюмфі, бо як Він славно воскрес, так і ми колись воскреснемо до нового життя. "Бо надходить час, — каже Христос, — коли всі, хто у гробах, голос його вчують, і вийдуть ті, що чинили добро, на воскресення життя. А ті, що зло чинили, — воскреснуть на суд" (Йо. 5, 28).

Наше переживання пасхального круга дуже тісно пов'язане з церковними богослуженнями того часу. Ці богослужби покутного чи радісного характеру надають нашій душі покутний або радісний настрій духа. Пасхальний час дає нам велику і спасенну науку, а саме: нема світлого Воскресення без Голготи; як Ісус Христос, так і ми мусимо перейти Голготу нашого життя, щоб увійти в радість вічної Пасхи у небі.

о. Юліян Катрій, ЧСВВ. "Пізнай свій обряд"

Залиште коментар!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

(Щоб коментувати анонімно, введіть ім'я і символи внизу).Анонімні Коментарі буде опубліковано після перевірки.
Зареєструйтесь тут, щоб отримати відповідь на e-mail. Як реєструватися читайте тут

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(Обов'язково)