Великоднє послання Архиєпископа і Митрополита Львівського

 

Дуже швидко приближуємося до іншого життя, відмінного виміру, незнаного нам, до вічності, до зустрічі з нашим Спасителем у небесній радості та вічному щасті! Кожен рік, місяць, день – дзвоник до побачення віч-на-віч з Богом, нашим милосердним Батьком! Бажаємо зустрітися духовно живими, оправданими милосердям Бога, воскреслими у радості та щасливими назавжди у небесному Царстві! Надіємося почути лагідні слова Сина Божого, слова оправдання: «… Прийдіть, благословенні Отця мого, візьміть у спадщину Царство, що було приготоване вам від створення світу» (Мт 25,34).

 

А  Син Божий пройшов нелегкий шлях до воскресіння! Від народження переслідуваний, потім не сприйманий своїм людом, якому чинив дуже багато добра, його гонили, цькували, погрожували вбивством, вкінці, зраджений своїм учнем, несправедливо засуджений, катований та розіп’ятий помер на хресті. Ісус сам про себе сказав апостолам: «І насміхатимуться з нього, плюватимуть на нього, бичуватимуть його й уб'ють, він же по трьох днях воскресне» (Мр 10,34). Спаситель заповідав дуже гірку долю своїх останніх днів життя на землі, але після них настала перемога – славне воскресіння! «Знаючи, що Христос, воскреснувши з мертвих, вже більше не вмирає: смерть над ним більше не панує» (Рм 6,9).

 

Закінчилися тривожні та жорстокі дні. Христос переміг, він помер, але воскрес! Воскреснути, означає жити вічно, уже ніколи не вмирати! Бог, Творець людства, кличе усіх до вічного життя! Подібно станеться з кожною людиною, яку Ісус Христос воскресить, щоб жити іншим життям: радісним, світлим. Усі народи приречені жити вічно у щасті або покаранні? «І вийдуть ті, що чинили добро, на воскресіння життя. А ті, що зло чинили, - воскреснуть на суд» (Ів 5,29). Бог воскресить усіх: добрих і злих, праведних і грішних; тільки – одних для слави, інших відкине геть, як проклятих, у  вогонь вічний, приготований дияволові й ангелам його (пор. Мт 25,41). Люди, мешканці землі, мають можливість перебувати у вічному сяйві та здобути беззмінну радість! І ми, також, належимо до таких! Щоденно необхідно жити пам’яттю про воскресіння, бо це - велика правда, про яку з дорогою душею свідчили апостоли (пор. Ді 4,33), свідки опустілого гробу, посвідчувачі приходу до них воскреслого Спасителя та очевидці його вознесіння на небо.

 

Правду про воскресіння намагалися перекривити юдеї, які дали гроші воякам, щоб ті твердили, ніби учні вкрали мертве тіло Спасителя з гробу (пор. Мт 28,11-13). Але не було чути й ніде не описано, ніхто не зустрів того, щоб учні показували тіло Спасителя, хизувалися тим, бо іншої причини викрадення не можливо придумати. Такої правди й потіхи не вдалося б втримати у тайні! Правда, у гробі залишилася лише плащаниця, полотно, яким загорнули мертве тіло Спасителя. Христос воскрес, і як пише апостол Павло: «Бог же і Господа був воскресив - та й нас воскресить своєю силою» (1Кр 6,14). Вірний Богові люд має чим гордитися, бо Господь усіх померлих оживить, як написано: «Сіється тіло тваринне, а постає тіло духовне…» (1Кр 15,44). У небі усіх оправданих Господь обдарує духовним безсмертним осяяним тілом! Праведні засяють немов потужні світила, будуть прозорими, пахучими і чистими, а осуджені покриватимуться постійною кіптявою, чорнітимуть й видаватимуть смердючий запах. Вистарчило б одного сморідного трупа із пекла, щоб на землі загинув увесь люд від його отруйного запаху. Усі воскреснуть для радості й горя: «Раптом, в одну мить, при сурмі останній; засурмить бо, і мертві нетлінними воскреснуть, і ми перемінимося» (1Кр 15,52). Відмінна переміна, розділення на вірних Богові та його ворогів, на переможців й здоланих дияволом.

 

Дорогі сестри і брати, радіємо воскресінню Христовому, бо він, Господь, визволив нас від вічної неволі ворогів! Дякуємо нашому люблячому та милосердному Богові за його превелику любов до нас, людей, його створінь! Благословимо нашого милосердного Господа й благаємо його благословення для нас та усіх мешканців землі! Христос воскрес й нічого не могло завадити йому, щоб вийти з гробу, про що він часто згадував своїм учням за життя на землі. Апостоли, тоді занадто тим не переймалися, бо вони більше «… сподівались, що це він той, хто має визволити Ізраїля…» (Лк 24,21), а вже третього дня після його смерті переконалися, що гріб, як свідок воскресіння, був порожній. І тепер відважно лунало слово: «воскрес!» - і ця правда передавалася від серця до серця, що голосно звучала й радісно сприймалася на слух! Апостол народів проголосив: «… Христос Ісус, який умер, ба й воскрес, що по правиці Божій, - він заступається за нас» (Рм 8,34). Тому ми і маємо заступника Сина Божого! Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас грішних! Пресвята Богородице, виблагай нам віри в Бога, любові до нього й ближніх, прощення провин, миру в Україні та усьому світі! Хай радість Христового воскресіння проникне у кожне серце мешканців нашого краю: немовлят і дітей, молоді і старших, здорових і хворих, військових й полонених, біженців, поневолених, в’язнів! Хай зростає віра у воскресіння Христове та воскресіння ним усіх людей!

 

 

Дано у Львові при Архикатедральному Соборі святого великомученика Юрія в день переставлення святого Методія, учителя слов’янського

 

 

Джерело: ugcc.lviv.ua

Великоднє послання Архиєпископа і Митрополита Львівського