СЛІПИЙ Йосип (Йосиф) Іванович (17.02.1892—07.09.1984) — церковний діяч, меценат, патріарх Української греко-католицької церкви (1975—84), кардинал (1965). Дійсний (1930) і почесний (1964) член Наукового товариства імені Шевченка, дійсний член Тіберійської академії в Римі (Італія; 1965), почесний д-р Українського вільного університету (1969) та ряду ун-тів Пн. Америки, член Папської академії св. Томи (1989). Д-р теології (1918), професор (1922). Народився в с. Заздрість (нині село Теребовлянського р-ну Терноп. обл.). Після закінчення гімназії в Тернополі навчався в Греко-католицькій духовній семінарії у Львові (із 1902), Інсбрукському ун-ті (1911—12), в університетах Грегоріанум, Анжелікум, у Папському Сх. ін-ті (Рим). Із 1916 почав друкуватися. 1917 висвячений митрополитом А. Шептицьким на священика. 1918 захистив докторську дисертацію з теології (“Навчання візантійського патріарха Фотія про Пресвяту Трійцю”).
Із 1922 — професор, із 1925 — ректор Греко-католицької духовної семінарії у Львові, яку реорганізував у Греко-католицьку богословську академію у Львові (ректор із 1928). Організатор Українського богословського наукового товариства, із 1926 — його голова. 1935 А. Шептицький призначив Сліпого архідияконом Львівської митрополичої капітули. Із 25 листопада 1939 — архієпископ. У роки Другої світової війни — коад’ютор (помічник із правом наступництва) митрополита. Від 11 листопада 1944 — митрополит Галицький, архієпископ Львівський та єпископ Кам’янець-Подільський.
11 квітня 1945 заарештований за “ворожу діяльність проти УРСР, співпрацю з німецько-фашистськими окупантами”. На вимогу світ. громадськості 1963 звільнений і депортований до Ватикану. У грудні 1963 призначений членом Конгрегації східних церков. Заснував Укр. катол. ун-т св. Климентія Папи в Римі (див. Український католицький університет; 1963), філії якого діяли у Вашингтоні (США), Лондоні (Велика Британія), Чикаго (США), Філадельфії (США). Із 1965 — кардинал, із 1975 — патріарх УГКЦ.
Йосиф Сліпий — учасник багатьох євхаристійних конгресів, значну увагу приділяв спілкуванню із укр. діаспорою. На кошти Сліпого придбано приміщення для УВУ (Мюнхен, ФРН; 1976), побудовано собор Святої Софії (Рим, Італія; 1969). З його ініціативи придбано і відновлено парафіяльний храм Жировицької Божої Матері, засновано монастир оо. студитів у Кастель-Гондольфо (біля Риму).
Наукова і пастирська спадщина Сліпого налічує 14 томів.
Помер у Римі.
1992 Сліпий перепохований у Святоюрському соборі м. Львова
За матеріалами Енциклопедії Історії України
Джерело :Духовна велич Львова
.jpg)
