Христос Воскрес! Воістину Воскрес! Промовляємо ці слова зі сльозами на очах. Сьогодні, у час важких випробувань і терпіння, Воскреслий Христос приходить і стукає у двері зраненого серця. Радіє кожний, від маленької дитини, і до сивочолого старця, бо Господь воістину смерть подолав. Христос Воскрес! Воскресне Україна! У чому полягає символізм свята Воскресіння Христового? Що означають для нас слова апостола Павла: «А коли Христос не воскрес, то марна проповідь наша, то марна й віра ваша?» Який глибинний сенс слів із євангельського уривку, який читається на Великдень? У чому полягає символ Воскресіння для нас, українців, у контексті сьогоднішніх подій? На ці та інші запитання у ексклюзивній розмові відповідає адміністратор храму святих Ольги і Єлизавети Львівської Архиєпархії УГКЦ отець Іван Галімурка.
Отче, у чому полягає символізм свята Воскресіння Христового? Що означають для нас слова апостола Павла: «А коли Христос не воскрес, то марна проповідь наша, то марна й віра ваша?»
Гадаю, що у нашому випадку не дуже доречно говорити про символи. Адже, символ – це щось, що може бути асоціацією чогось, чи щось, що не завжди можна трактувати однозначно. Ми ж святкуємо реальне Воскресіння, чи інакше, реальне постання з мертвих, реальної Особи, яка вже померла. Це – Господь наш Ісус Христос, що в часі Свого Різдва прийшов до нас у людському тілі, і Якого люди розіп’яли на хресті. Буквально сьогодні, в часі св. Літургії, ми читали про те, як зла сила, спонукуючи тогочасних первосвящеників, намагається брехливо спотворити цю реальність: «Вони, зібравшись із старшими та скликавши раду, дали воякам досить грошей і звеліли: «Скажіть, що Його учні прийшли вночі й викрали Його, коли ми спали. А як почує це правитель, ми умовимо його й він не буде вас турбувати». Вони ж, узявши гроші, зробили так, як їх навчили. І рознеслася про це чутка поміж юдеями – аж по цей день» (Мт.28,12-15). Як можемо зрозуміти, неправдива чутка, або – альтернатива, завжди ставить під сумнів правду, яка є єдиною і одинокою і, через те, не може бути протрактованою інакше. Саме тут є дуже доречними слова св. апостола Павла, як читаємо: «А коли Христос не воскрес, то марна проповідь наша, то марна й віра ваша» (І Кор. 15,14). Тобто, у цьому випадку, наша віра повинна усунути усі й усілякі спокусливі і альтернативні ідеї, і чутки.
На Великдень, як знаємо, читається Євангеліє від Івана, де важливими для нас є слова: «Споконвіку було Слово, і з Богом було Слово, і Слово було – Бог». Який глибинний сенс цих слів для нас?
Гадаю, що наведену вище цитату необхідно навести у цілості, адже вона надто важлива для нас. А звучить вона так: «Споконвіку було Слово, і з Богом було Слово, і Слово було – Бог. З Богом було воно споконвіку. Ним постало все, і ніщо, що постало, не постало без Нього» (Ів.1,1-3). Не будемо тут вдаватися у глибинні богословські дослідження цього євангельського вислову – для цього є окремі фахівці. Ми ж думкою повернімося до моменту Благовіщення, коли Господній ангел звернувся з пропозицією до Марії: «Не бійсь, Маріє! Ти бо знайшла ласку в Бога. Ось ти зачнеш у лоні й вродиш сина й даси йому ім’я Ісус. Він буде великий і Сином Всевишнього назветься. І Господь Бог дасть йому престол Давида, його батька, і він царюватиме над домом Якова повіки й царюванню його не буде кінця». А Марія сказала до ангела: «Як же воно станеться, коли я не знаю мужа?» Ангел, відповідаючи, сказав їй: «Дух Святий зійде на тебе й сила Всевишнього тебе отінить; тому й святе, що народиться, назветься Син Божий» (Лк.1,30-35). Тому й читаємо на Великдень в євангелиста Івана: «Слово стало тілом, і оселилося між нами, і ми славу Його бачили – славу Єдинородного від Отця, благодаттю та істиною сповненого» (Ів.1,14). По суті, це – продовження попереднього питання. Адже Слово, що сталося тілом, люди прибили до хреста, забувши, що «…ніщо, що постало, не постало без Нього». Тобто, Слово не може померти, бо це не просто слово, це – Істина, як про це говорить нам Спаситель: «Я – дорога, істина і життя» (Ів. 14,6). Тож, можемо ствердити, що свято Воскресіння Ісуса Христа є нашим свідченням життя в Істині.
Сьогодні наш український народ переживає час великих випробувань і тортур. У чому полягає символ Воскресіння для нас, українців, у контексті сьогоднішніх подій?
Голгофа і розп’яття Ісуса Христа є невід’ємною частиною Його тілесних страждань. Голгофа, тортури і розп’яття нашого Спасителя є демонстрацією присутності зла у нашому житті. Але Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа долає цю демонстрацію, нівелює страх і утверджує нас у боротьбі зі злом. Нам належить зрозуміти, що Господь ніколи не може бути кимось переможений. Тому тут знову повернімося до наведених слів св. апостола Павла: «А коли Христос не воскрес, то марна проповідь наша, то марна й віра ваша» (І Кор. 15,14). Наша віра утверджує нас у повній перемозі Ісуса Христа над злом, тому й співаємо у воскресному часі цю величну переможну пісню: «Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував!»
Сьогодні наша Вітчизна, Україна, веде свою боротьбу зі злом. Зло – жорстоке, зло – ненаситне, зло – брехливе, зло – лукаве тощо. Розуміємо й те, що, маскуючись під християнські ідеали, зло – безбожне. Воно лякає, воно нищить, воно вбиває, воно тривожить. Ми ж, утверджені у вірі, читаємо запевнення нашого Спасителя: «У світі страждатимете. Та бадьоріться! Я бо подолав світ» (Ів.16,33). Хто живе з Христом, той ніколи не буде засоромленим і ніколи не буде переможеним. Свідченням цього можуть стати, знову ж таки, слова св. апостола Павла: «Якщо з нами Бог, то хто проти нас?» (Рим.8,31). Після ночі завжди наступає день, після смутку завжди наступає радість, після Голгофи і розп’яття завжди наступає Воскресіння! Ми обов’язково переможемо! Вірмо у це, і так буде! Вже недовго…
Підготувала Юліана Лавриш
Докладніше :Духовна велич Львова
<iframe width="720" height="403" src="https://www.youtube.com/embed/pDWRUgnYbpw" frameborder="0" allowfullscreen></iframe>
.jpg)
