Святкуючи Різдво Івана Христителя, найперше належить сказати, що цей Муж народився у сім’ї. Як читаємо у св. Євангелії: «Був за часів Ірода, царя юдейського, один священик, на ім'я Захарія, з черги Авії, та його жінка з дочок Арона, на ім'я Єлисавета. Вони були обидвоє справедливі перед Богом і виконували всі заповіді та накази Господні бездоганно» (Лк.1,5-6). Що тут є дуже суттєвим: це подружжя було послушне Богові. Тобто, Божий Закон у них стояв на чільному місці і сповнявся бездоганно. Як результат – нагорода – народження особливої дитини.
Як знаємо, найменша християнська сім’я – це подружжя, гідність якого Церква підносить до рівня Таїнства. Мабуть, це й не дивно. Адже, народження і формування людини як Божої подоби розпочинається і чиниться саме у сім’ї.
Світлої пам’яті Патріярх Любомир Гузар про сім’ю говорив: «Сім’я – це основна одиниця, в якій людина стає особистістю, розвиває і втілює свої Богом дані дари. Найперше, через сім’ю, через батька і матір, Господь Бог передає дар життя – родиться дитина. Перші, хто нею займаються, є батько і матір. Дитина стає свідома свого «я», коли дивиться в обличчя батька чи матері. Тоді вона починає відчувати, що є хтось другий, що є і ти, і я. А крок за кроком її дальший розвиток відбувається у лоні родини, самих батьків, якщо є більше дітей, то в тому родинному середовищі. І її розвиток, її набуття свідомості і здійснювання Божих дарів починається власне на тому рівні. Те, що дитина одержить вдома, в середовищі, яке називаємо сім’єю, залишається на все життя».
Не є секретом, що однією з особливостей людини, котрі Творець вклав у людську природу, є статевість. Про це читаємо у Книзі Буття: «І сотворив Бог людину на Свій образ; на Божий образ сотворив її; чоловіком і жінкою сотворив їх» (Бут.1,27). Тут належить також сказати, що сатана, ставши противником Творця, є нищителем усього і всякого творіння, зокрема і сім’ї. Як, зокрема, спостерігаємо, бажаючи знівелювати статевість, він нав’язує людині неприйнятні принципи ґендеру та різних статевих збочень.
На просторах інтернету знаходимо слова відомого фахівця з питань, що стосуються шлюбу та сім'ї – кардинал Каффарра. Він, зокрема, пригадує свою розмову із с. Луцією, однією із Фатімських візіонерок. Тоді сестра йому сказала, що страшна боротьба між Богом і дияволом відбуватиметься саме довкола сім’ї і шлюбу. Також вона йому тоді сказала, що ті люди, які боротимуться за шлюб і сім’ю, – будуть переслідувані, однак їм нІчого чого боятися, бо Богородиця вже розчавила голову пекельного змія.
Коментуючи ці слова, кардинал говорить: «Ми живемо у неймовірній ситуації. Ще ніколи шлюб не був позбавлений свого правдивого визначення. У цей спосіб сатана кидає виклик Богові: мовляв, ось бачиш, Ти пропонуєш свій акт творіння, але я зроблю йому альтернативу. І тоді побачимо, що скажуть люди, чиє творіння краще, моє чи Твоє».
Сьогодні найбільші загрози для сучасної сім'ї формулює Папа Франциск в Апостольському листі «Amoris Letitia». На його думку, це ідеологія ґендеру; культура «тимчасовості»; ворожа до народжуваності ментальність; наслідки порнографії; брак уваги до людей з особливими потребами та осіб похилого віку тощо.
І ми, християн, не можемо цими речами легковажити, бо вони нищить саму людину, нищить кожного з нас. Нам належить пам’ятати і виконувати програму, котру Творець вкладає в людину: «Будьте плідні й множтеся і наповняйте землю та підпорядковуйте її собі» (Бут1,28). Саме тому, сім’ю, родину, гідність людини мусимо відстояти! Це – особливий Божий дар!
Сьогодні у світі відзначається День сім’ї, День родини. Гадаю, що це не є святом у повному розумінні цього слова. Але це є особливою нагодою про сім’ю говорити, про сім’ю розповідати, про сім’ю писати, за сім’ю молитися тощо. Нам належить пам’ятати, що єдиним чинником, довкола якого маємо гуртуватися, є Церква. Адже гарантує Господь наш Ісус Христос, що «…пекельні ворота її не подолають» (Мт.16,18).
Тому поручаймо наші, а заразом і усі сім’ї світу, опіці Пресвятої Богородиці! А самі ж ми намагаймося жити і поводитися чесно, належно сповняючи Господні настанови і науку Церкви.
І нехай для усіх нас засторогою і повчанням будуть слова Святого Писання: «Діти перелюбів не розвинуться, плід, що постав з беззаконного ложа, щезне. Ба й якби довго жили, їх матимуть за ніщоту, і накінець старість їхня буде безчесна» (Мудр.3,16-17).
Джерело:Блог отця Івана Галімурки
.jpg)
