Відомий англійський письменник Клайв Стейплз Льюїс у вступі до своєї книжки «Листи Крутеня» говорить: «Коли йдеться про дияволів, то в цьому питанні людство схильне скочуватись до однієї з двох рівновеликих і протилежних за змістом помилок. Перша полягає в тому, що люди не вірять у їхнє існування, друга - в тому, що вони не тільки вірять в існування дияволів, а й виявляють до них надмірну й нездорову зацікавленість. Самим дияволам однаково подобаються обидві помилки: вони захоплено вітають як матеріаліста, так і чародія».
Не варто думати, що усі одержимі злими духами виглядають, як бомжі. Вони необов’язково повинні бути бездомними, ходити у лахміттях чи жити у гробах. Деякі з них живуть у шикарних маєтках, харчуються вишуканими делікатесами, одягаються у порфиру та виссон, ніжаться на шикарних диванах, водять дорогі автомобілі та яхти…
Сучасний світ уникає розмов про одержимість бісами або нечистими духами, і це при тому, що диявол є реальною силою і нікуди не щез, не розчинився. Світ, який за словами св. апостола Івана «лежить у лихому» (І Ів.5,19), у цьому не зацікавлений. Він нав’язує своє бачення речей, свій спосіб мислення, свої стереотипи. І, на превеликий жаль, ми з ними погоджуємося, ми їх приймаємо, ми їх толеруємо, ми їх присвоюємо.
Часто, зустрівшись із одержимою людиною, ми говоримо: «вона просто має тимчасовий психічний розлад», «він не адекватний», «у неї депресія», «хворий на наркоманію» тощо. Проте, це не означає, що всі люди з такими ознаками повинні бути біснуватими. Все ж погодімося, що у свій час ці люди не завжди були такими, щось протягом життя з ними сталося і привело до сумних наслідків. Але – що?
Сьогодні реальна людина відходить на задній план, і сьогодні більше говориться про штучний інтелект і комп’ютери. Заперечуючи одержимість реальних людей, ми говоримо про комп’ютерні віруси та про шкідливі програми для них. Проте, на відміну від цифрового світу людський розум і людська душа аж ніяк не захищені складними паролями. Тут належить наголосити, що найбільшим вірусом для людини є спокуса, з котрої бере свій початок гріх. Гріх – це власність диявола. І він радо пропонує його нам «під будь-яким соусом». Приймаючи його, ми робимо перший крок від Бога. І якщо надалі гріхом нехтувати, його толерувати, його нагромаджувати, у ньому перебувати – це стає прямим шляхом до біснуватості.
Нам належить зрозуміти, що єдиний, Хто здатний захистити нас від опанування бісами є Господь Ісус Христос, і сьогоднішнє євангельське читання є цьому доказом. Але... Христові легше впоратися з бісами, аніж із людьми. Бісів Він вигнав лише одним словом. Натомість люди виганяють із свого життя самого Христа. Врешті людина, підбурена дияволом, розіп’яла Спасителя на хресті. У чому ж проблема?
Річ у тому, що Господь Бог не може змінити людину без її волі… Людина повинна добровільно відмовитися від перебування у гріху, від, делікатно нам нав’язаної, співпраці з дияволом. І найпершими чинниками, які нам, християнам, належить часто практикувати, є Святі Таїнства Сповіді і Св. Євхаристії. Адже недаремно Христос говорить: «Хто споживає Тіло Моє і Кров Мою п'є, той у Мені перебуває, а Я – в ньому» (Ів.6,56). А там, де перебуває Христос, диявол не може мати місця.
Крім того, особливою опікою для нас повинна бути і Пресвята Богородиця, про Котру у своєму Одкровенні говорить св. Іван Богослов: «Жінка, одягнена в сонце, і місяць під стопами її, а на голові її вінець із дванадцяти зірок» (Одкр.12,1). Адже, як читаємо у Книзі Буття, саме Їй належить побороти диявола, ворога людського роду: «Я покладу ворожнечу між тобою і жінкою і між твоїм потомством та її потомством. Воно розчавить тобі голову, а ти будеш намагатися ввіп'ястися йому в п'яту» (Бут.3,15) Ніби все просто, і як не просто… Але все ж таки – просто. Вірмо, довіряймо – і отримаємо...
***
«Побачивши Ісуса, закричав, припав Йому до ніг і сказав голосом сильним: «Що мені й Тобі, Ісусе, сину Бога Всевишнього? Благаю Тебе, не муч мене!» Бо Він велів нечистому духові вийти з чоловіка» (Лк.8,28-29)
Джерело:Блог отця Івана Галімурки
.jpg)
