У №16 (33) львівської газети «Інформатор» за 2009 рік під рубрикою «Провокація» (сторінка 8) було надруковано статтю під заголовком «Отче, допоможіть ближньому», де автор названої статті непоштиво відкликається про Христову Церкву, називаючи її «бізнес-структурою, де за гроші можна купити собі і нормальну парафію, і чин…». Ми звернулися до видавців названої газети з проханням надати факти для підтвердження такого висловлювання, однак, жодної відповіді так і не дочекалися. На превеликий жаль.
Подавати до світського суду Церкві не пристало, тож ми, як і належить християнам, сподіваємось на Божий суд, котрий буде найсправедливішим. Від себе закликаємо наших парохіян і всіх чесних християн не купувати брехливої газети під назвою «Інформатор» і нижче, як реакцію на їх брехню по відношенню до Церкви, подаємо оцей матеріал, котрий було надіслано її редакторові, однак не надруковано.
Христос Воскрес!
Шановні колеги!
Цей лист є відповіддю на Вашу провокацію, місце для описання котрої Ви виділили на 8-й сторінці Вашого «Інформатора» № 16 (33) 2009 р. Провокація називається «Отче, допоможіть ближньому». Сподіваюся, у Вас стане духу опублікувати цього листа, хоча б з тієї рації, що згідно Ваших даних «Інформатор» виходить накладом 60 000 примірників, а це означає, що цей матеріал могло прочитати біля 60 000 читачів. Як сторона, гідність котрої є зневажена, я вимагаю, щоб відповідна кількість читачів змогла прочитати протилежну точку зору (і, бажано, таким самим розміром шрифту).
Отож:
1. Уже згаданий матеріал Ви публікуєте під рубрикою «Провокація». У цьому матеріалі слово Церква написане з великої літери, а це означає, що Ви розумієте з ким маєте справу. Як церковна людина (а я є священиком вже скоро 18 років) не можу мовчати, коли зневажають мою Церкву-матір, тому і звертаюся до Вас із претензією на газетну площу, щоб донести до наших вірних, котрі є Вашими читачами, відмінну від Вашої точку зору. Як вияснює Тлумачний словник В. Даля «Провокація (лат. provocatio) – це побудження або заклик до збурення. Провокатор – хто зумисне побуджує натовп чи людей на загал з метою викликати збурення і безпорядки». Ніяк не можу второпати, що такого поганого Вам заподіяла Церква, що Ви у ній вирішили влаштувати провокацію? На яку реакцію у суспільстві Ви розраховуєте після Вашої публікації? І, взагалі, кому Ви служите, якщо відважуєтесь на такі речі?
2. Щодо Вашого провокатора, а ним є якийсь Олег Василевський, і котрий так дуже «дбає» про церковний авторитет, хочу сказати наступне. Він признається, що є одним із тих, «…які вперто вважають Церкву бізнес-структурою, де за гроші можна купити собі і нормальну парафію, і чин…». Якщо він має такі аргументи, то нехай їх відкриє, а якщо ж не хоче, то можна попросити нехай продемонструє їх у суді. А це вже буде не провокація, а щось набагато серйозніше.
3. Тепер щодо милостині. Ваш сумнозвісний провокатор описує реакцію стареньких людей, котрі, за його словами, «підслухали чиюсь розмову». Їхня реакція, як бачимо, різко негативна, в той час, «коли священик тихо й мирно стояв і все це слухав». Про що це говорить? Та лише про це, що таких провокаторів сьогодні – греблю гати. І саме суспільство вже має недовіру до тих, хто ходить по храмах і просить (а часом просто – вимагає) грошей. То чому священик повинен вірити першому зустрічному? Ваш провокатор, що вважає Церкву бізнес-структурою, напевно вважає, що кожний зустрічний священик є олігархом і без жодних застережень повинен направо і наліво роздавати милостиню. Навіть тим, хто є безбожником і брехуном і просить не на хліб, а на пляшку. Можу з пам’яті назвати більше десятка священичих сімей, де виховується п’ятеро і більше дітей. Про троє і четверо – просто мовчу. Кожна сім’я, в тому числі і священича, має свій бюджет, часом досить бідненький. Пропоную поміняти зарплату Вашого провокатора на зарплату рядового священика. Думаю, священик погодиться, а провокатор – ні. Ось так!
4. Щодо потреби допомогти потребуючому. Щоб не було зловживань, чи то пак – провокацій, сьогодні в Церкві застосовується наступна практика. Потребуюча людина звертається до свого парохіяльного священика, і він надає такій людині документ із засвідчення, що вона дійсно знаходиться в потребі. І тоді, як відповідь на звернення священика, вирішується питання щодо матеріальної допомоги тій чи іншій особі. Крім того, буває, приходять до храму люди, прохаючи милостині. Таким можемо допомогти лише у тому випадку, коли є наявні правдиві документи.
На 24-й сторінці Вашого «Інформатора» є стаття під заголовком «Вакансія: потрібні лохи!» Так ось, сьогодні багато хто шукає «лохів», щоб щось підзаробити. І це особливо помітно у Божому храмі. Повірте, що не дуже хочеться заповнити цю вакансію. Очевидно, що і Ваш провокатор захотів «лоханутися». Що ж так і сталося…
Не тримаю зла ні на кого, але думаю, що цей лист багато на що відкриє очі багатьом людям, зокрема і Вашим читачам. Сподіваюся прочитати цього листа на сторінках Вашого «Інформатора». Звичайно, із вибаченням (адже саме так чинять порядні люди).
З християнським привітом: священик Іван Галімурка, редактор газети «Мета»
.jpg)
