Якось на будові, майстрові, що знаходився на 6 поверсі, знадобилося покликати робітника, який працював на першому поверсі. Але через будівельний шум робітник не чув голосу свого начальника, тож і не відгукувався.
Щоб привернути увагу працівника, майстер вирішив кинути вниз монету, яка впала чоловікові прямо під ноги. Майстер сподівався, що задля цікавості звідки впали гроші, робітник хоча б подивиться вгору. Але той мовчки поклав гроші в кишеню і незворушно продовжив свою працю.
Через те, що іншої змоги привернути увагу працівника у майстра не було, а потреба для цього була, то він продовжив кидати гроші. Однак, щоразу працівник клав гроші в кишеню і продовжував свою роботу.
Нарешті, збентежений майстер кинув вниз невеликий камінець, який потрапив чоловікові прямо в лоб. Аж тоді, нарешті, він підняв голову вгору і помітив майстра...
Приблизно так виглядають наші стосунки з Богом.
Господь бажає спілкуватися з нами, але, зайняті нашою рутиною, ми часто цього не зауважуємо. І коли Господь Бог робить нам у житті маленькі подарунки, ми стверджуємо, що щасливі, бо, мовляв, це МИ щось надбали. Однак, при тому ми і далі не помічаємо Того, хто є нашим найбільшим доброчинцем.
Тоді ж, коли до нас прилітає маленький камінчик, який ми називаємо проблемами, лише тоді звертаємося до Бога.[p]Можливо, сьогодні цей камінець називається коронавірус?..
***
«Що маєш, чого б ти не одержав? Коли ж одержав, то чому вихваляєшся, неначе б не одержав?» (І Кор.4,7)
Отець Іван Галімурка
Джерело:Блог отця Івана Галімурки
.jpg)
