Зовсім недавно в українських ЗМІ промайнула інформація про те, що Міністерство праці та соціальної політики України внесло до реєстру професій в Україні ворожок і астрологів. А це означає, що від тепер вони отримають трудові книжки і у визначений час будуть отримувати державну пенсію. Лише невідомо: а за які заслуги? Якщо конкретна людина сумлінно працювала для добра держави чи народу, якщо вона виробляла якісь матеріальні цінності, якщо приносила якусь користь суспільству тощо, то вона, безумовно, повинна мати належну винагороду. Яка ж користь державі чи суспільству від відьом і магів? – Абсолютно жодної! Думається, що ці так звані «професії», навпаки, є суспільно небезпечними, адже держава не пропонує жодної кваліфікованої інституції для контролю за ними. І, крім того, нема жодної шкали з визначення якості надаваних так званих «послуг». Поза тим, зроджується ще й інші, доволі важливі, питання: а які навчальні заклади навчатимуть на ворожбитів, і які вступні іспити потрібно здавати при вступі до них? Крім того, тепер необхідно встановити професійне свято – день ворожбита, як рівно ж і звання – заслужений (чи навіть народний) ворожбит України. Для тих, що особливо відзначилися, очевидно буде встановлено персональну пенсію… Отаке мереживо думок постає чисто із людської позиції. А що ж із позиції християнина? Відкриваючи Біблію, читаємо Господнє повчання: «Щоб не було в тебе нікого, хто призводив би свого сина чи свою дочку переходити через вогонь; нікого, хто ворожить, або кидає жеребом, або заговорює, або волхвує; або нашіптує, або викликає духів, або віщує, або розпитує мерців. Бо огидний для Господа кожен, хто це робить» (Втор. 18,10-12). Коментарі, як кажуть, зайві. Тому, беручи до уваги вищенаведене рішення українського Кабінету міністрів, хочеться запитати тих самих міністрів: панове, а кому ви служите? Адже, узаконюючи гріх, ви тим самим перечите Богові! Розуміється, що, узаконюючи ворожок і астрологів, представники Кабміну за рахунок їх оподаткування бажають поповнити державну скарбницю. Але ж не в такий спосіб. Бо абсолютно неприпустимо на вершині всього нашого буття ставити гроші. Бога за гроші не купиш, а совість (якщо вона ще є!) за гроші дуже легко можна продати, як про це говорить наш Спаситель: «Ніхто не може двом панам служити: бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або триматиметься одного, а того знехтує. Не можете Богові служити і мамоні» (Мт.6,24). Чи потрібно ще щось додавати?Ще одним аргументом, котрим оправдовують уже названий акт, є те, що це, мовляв, «європейський досвід». А чи вартує сучасна Європа того, щоб із неї брати приклад? Адже сучасна Європа, котра не хоче признавати Бога, по-суті є квазіхристиянським утворенням. Вона відреклася своїх багатовікових християнських цінностей. У вигляді гомосексуалізму, проституції, наркоманії, вбивства через аборт, сатанізму тощо узаконила гріх. Своїм ультраліберальним світоглядом вихолостила християнські храми. Саме цей страшний упадок має назву криза. Адже основою всіх проявів кризи найперше є криза моральна. Саме звідси і буруть свою основу всі інші її прояви, як от: політична, владна, суспільна, фінансова тощо. Дуже прикро, що всі ці ганебні європейські «досягнення» експортуються до нас, в Україну. І що найгірше – за сприяння нашого Кабінету міністрів. Що тут можна сказати? Лише одне – ГАНЬБА!
о. Іван Галімурка
.jpg)
