День благодаті і відпочинку від праці
§2181 Недільна Євхаристія обґрунтовує й утверджує всю християнську практику. Тому вірні зобов'язані брати участь у Євхаристії в установлені дні, хіба що виправдані важливою причиною (наприклад хвороба, догляд хворих чи немовлят) або отримали звільнення від свого пастиря. Ті, які свідомо занедбують цей обов'язок, чинять тяжкий гріх.
§2184 Як Бог «спочив сьомого дня від усього свого діла, що творив був» (Бут. 2,2), так і людське життя складається з праці і відпочинку. Встановлення Господнього Дня сприяє тому, щоб усі мали час для відпочинку і дозвілля, який дозволяє їм пильнувати своє родинне, культурне, суспільне та релігійне життя".
§2185 У неділю та в інші дні встановлених свят вірні стримуються від роботи або діяльності, яка є перешкодою для віддавання належної пошани Богові, радості, притаманній Дневі Господньому, для виконування діл милосердя і відповідного відпочинку, духовного і тілесного. Родинна чи важлива суспільна необхідність є слушним оправданням невиконання заповіді недільного відпочинку. Вірні мають пильнувати, щоб ці слушні причини не довели до звичок, шкідливих для релігії, родинного життя і здоров'я.
§2186 Нехай християни, які можуть відпочивати, пам'ятають про своїх братів, які мають ті самі потреби і ті самі права, але не можуть відпочивати через свою вбогість і злидні. У християнській побожності неділя традиційно присвячена добрим справам та смиренному служінню хворим, інвалідам і старцям. Християни ще освячують неділю, віддаючи своїй родині і своїм близьким час і турботи, які їм важко вділити в інші дні тижня. Неділя є часом застанови, мовчання, освіти і роздумувань, які сприяють зростанню внутрішнього і християнського життя.
§2187 Святкування неділі та святкових днів вимагає спільних зусиль. Кожен християнин повинен уникати без потреби накладати на іншого те, що йому перешкодило б святкувати День Господній. Коли звички (спорт, розваги та ін.) і суспільні обов'язки (громадські служби і т.п.) вимагають від декого працювати в неділю, то кожен несе відповідальність за забезпечення собі достатнього часу для відпочинку. Вірні повинні помірковано та з любов'ю уникати ексцесів та насильства, спричинених іноді масовим відпочинком. Незважаючи на економічну необхідність, публічна влада повинна забезпечити громадянам час, призначений для відпочинку та пошанування Бога. Працедавці мають подібний обов'язок стосовно своїх працівників.
§2188 У пошануванні релігійної свободи і загального добра всіх християни повинні домагатися визнати неділю та дні церковних свят законними святковими днями. Вони повинні подати всім публічний приклад молитви, пошани та радості і захищати свої традиції як цінний внесок у духовне життя людського суспільства. Якщо законодавство країни чи інші причини змушують працювати в неділю, то цей день все-таки треба прожити як день нашого визволення, що робить нас учасниками цього «святкового збору», «церкви первородних, записаних на небі» (Євр. 12; 22-23).
КОРОТКО
2189 «Зберігай день суботній, святкуючи його» (Втор. 5,12).«Сьомого дня - субота відпочинку від праці, святість для Господа» (Вих. 31,15).
2190 Субота, яка зображувала завершення першого творення, замінюється неділею, яка нагадує про нове творення, розпочате Воскресінням Христа.
2191 Церква святкує день Воскресіння Христового восьмого дня, справедливо названого Днем Господнім, або неділею.
2192 Згідно із заповіддю, «неділя повинна святкуватися (...) як головний святковий день”. У неділю та в інші встановлені святкові дні вірні зобов'язані брати участь у Службі Божій.
2193 «У неділю та в інші встановлені дні вірні повинні утримуватись від роботи і занять, які перешкоджають віддаванню честі Богові, радості, властивій Дню Господньому та відповідному духовному і фізичному відпочинкові».
2194 Встановлення неділі сприяє тому, щоб «усі могли користуватися достатнім відпочинком і дозвіллям для родинного, культурного, суспільного та релігійного життя».
2195 Кожен християнин повинен уникати накладання на іншого без потреби того, що йому перешкодило б святкувати День Господній.
.jpg)
