о.Володимир Сайчук
ПЕРША ПРОПОВІДЬ
"Радуйся, благодатна, Господь з Тобою. Благословенна ти між жінками" (Лк. 1, 28).
Хто це є та Діва, що стане гідною почути ці слова в Ангела? Бо ж Ангели то Божі посланці, то істоти, що найближче стоять перед Божим лицем. їх то найперше усвідомлює Господь в своїх планах. Вони є першими, хто ті плани в життя впроваджує.
А в тій хвилі Божий Посланець, схиляє свою голову перед звичайною, тихенькою і непомітною дівицею з Назарету, виказуючи їй пошану, що навіть йому, Ангелові, ніхто такої не виказував. "Благословенна ти між жінками". Отже, та Діва була у гідності вищою від ангелів!
І сьогодні Свята Церква подібно як тоді Ангел, кличе: "Радуйся, благодатна, Господь з тобою, Благословенна ти між жінками". І величає її чудовими піснями, що складені в її честь. Ставить на видне місце її відображення — ікону, заносить до неї свої молитви і благання. І все це Діві Марії, що є вища від Ангелів, бо сам Ангел це визнав. А церква співає: "Чеснішу від Херувимів і незрівнянно славнішу від Серафимів".
За що така велика честь звичайній юдейській дівчині з Назарету. Але чи звичайній? Благословенній між звичайними жидівськими дівчатами. Благословенній через те, що Богом вибрана стала для великої місії — місії співвідкупитель-ки людського роду.
Вона перша з-поміж людей була піднесена до того, щоб гріх першої жінки Єви, стерти і знівечити. Бо так, як Єва першою упала в гріх, так Марія, першою з-поміж людей, покликана, щоби той гріх подолати.
Вона несе таку велику пошану і гідність, тому що уже перед віками її постать існувала в Божих планах, ще задовго до того, як мала прийти на світ від побожних Йоакима і Анни. На порозі першого гріха Єви і кари за нього, Бог Отець звістує дияволу загибель саме через Марію. І неодноразово впродовж віків очікування на спасіння, Бог Отець через пророків у кожному поколінні нагадував про неї. Хто ж то є та Діва, яку величаємо? Співвідкупителька людського роду! Бо сталася матір'ю самого Бога. Бо через неї Бог прийшов у світ.
І мабуть усе, що маємо, знаємо і розуміємо, маємо завдячувати Пречистій Діві Марії. Бо через неї предвічне слово — Син Божий Ісус Христос, прийшов на землю. Через неї ми почули від нього слова спасіння у проголошеній для нас Святої Євангелії. Він показав нам шлях до спасіння, спочиваючи на руках своєї Пресвятої Матері. І, власне, це тіло, яке дала йому його Матір — Марія, було жертвоване на Хресті Богові Отцеві за наші гріхи.
І так як Христова місія відкуплення не скінчилася на хресній жертві, так і місія Марії — Богородиці не скінчилася у співвідкупленні людського роду. Бо то Тіло і Кров, що дає нам сьогодні на Святій Літургії Христос, то є те саме тіло і кров, що йому дала його мати — Марія. Тому, приймаючи той безцінний Дар Божий у Святому Причастю, приймаємо його не тільки в імені Пресвятої Трійці, в Імені Бога живого, але також приймаємо його як Дар від Богородиці Марії. Перший раз приймали його, коли у Вифлеємі народився, тепер приймаємо його від Богородиці, коли споживаємо Святе Причастя, і остаточно зустрінемо його теж через Богородицю, коли прийде вдруге судити живих і мертвих.
Тому сміливо можемо сказати, що кожна ласка, яку отримуємо від Бога Отця, Сина Божого Ісуса Христа, і Святого Духа приходить до нас через Марію — Божу Матір.
Бачите, Дорогі Браття і Сестри, хто є та, яку сьогодні величаємо на молебні, хто є та Діва, до якої Ангел Господній сказав "Благословенна ти між жінками". Яка величава постать в ділі нашого спасіння. А ту красу і велич об'явив сам Господь через одкровення Йоана Богослова: "Жінка, одягнена в сонце, і місяць під її стопами, на голові її вінець з дванадцятьох зір...".
Величаймо щиро і ми сьогодні Божу Матір, співаючи в її честь пісні. Припадаймо до неї із своїми молитвами, просячи про заступництво перед Богом. Дякуймо за те, що є вона Матір Божа і наша мати. Амінь.
До теми:
- Історики розповідають, що коли Спартак був обманутий сіцілійськими купцями і бачив скору загибель свого війська, він сильно розкаявся і сказав: "Я знав, що не потрібно було мені повертатися в Рим, коли був на півночі Італії, бажав перейти через Альпи. Невідомий голос весь час мені говорив, щоб не повертатися, але я його не послухав".
- Ще древній філософ Сократ говорив, що біля нього стоїть невідомий чоловік (ангел), який завжди підказує йому що робити. Коли він не чує (не слухає) цей невідомий голос, то завжди потрапить у біду. Біля кожного з нас стоїть ангел, який надсилає нам добрі думки. Від нас залежить прийняти їх чи відкинути.
- У повісті Івана Франка "Захар Беркут" розповідається про боротьбу маленького руського поселення з татарами. Голова міста Захар Беркут заманює татар у водяну пастку. їм не має виходу. Усі вони загинуть. Але у заручниках в татар його син Максим. Татари пропонують відпустити Максима за їхнє визволення з пастки. Серце батька розривається. Врятувати сина, але віддати усіх руських людей в неволю. Чи пожертвувати сином, але врятувати усіх. І син Максим гине на очах батька. Богородиця принесла найбільшу жертву людям — власного Сина.
.jpg)
