о.Володимир Сайчук
ДРУГА ПРОПОВІДЬ
"Ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди" (Лк. 1, 48).
Чи не належало б Пречистій Діві Марії, Пресвятій Богородиці віддавати відповідну честь і почитання? Вона ж бо "Чесніша від херувимів і незрівнянно славніша від серафимів. А Ангел Господній називає її "Благословенна ти між жінками". І свята Єлисавета, зустрівши Марію, вітає її тими ж словами.
У покорі перед Господом схиляє Марія свою голову: "Це я Раба Господня", віддаючи найвище почитання Богові, почи-тання тому, кого приймає в хвилині Благовіщення до свого лона. А повертаючись від Господнього престолу до людей, при-ходячи до дому своєї кревної Єлисавети, урочисто проголошує своє становище поміж Богом і людьми: "Величає душа моя Господа, і дух мій радіє в Бозі Спасі моїм... ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди. Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе його ім'я".
Оце в домі кревної Єлисавети стоїть Богородиця, немов оця, що зображена на іконі в нашій церкві і дає нам свій заповіт: "віднині ублажатимуть мене всі роди" (Лк. 8, 49).
Як же ж повинні ми виконувати той заповіт Марії? Як маємо ублажати її, віддавати їй почесті?
Найбільша і найвища честь і поклін належить одному тільки Господу Богові в Тройці єдиному. Бо через нього все повстало, він все сотворив і тримає все при житті. Через Нього і Пречиста Діва Марія дістала гідність свого Божого Материнства. До нього маємо молитися і йому складати поклін.
Чи маємо почитати Пречисту Діву так як ангелів чи святих, які своїм життям догодили Господеві Богу?
Ні, її слава і честь є вищою від Ангелів, бо сам Ангел це звістив. І вищою від всіх св'ятих. Бо хоч і була так само, як і вони, людиною, проте її святість відрізнялася від їхньої. Святість її походить від Бога, бо стала Божою Матір'ю. А щоби стати нею, була вийнята з-під впливу первородного гріху: Непорочно зачатою.
Отож належиться їй особливий культ почитання, якого не має ніхто із святих та ангелів. А почитаємо Пречисту Діву Марію згідно гідності, яка належиться їй як першій, що йде відразу після самого Бога.
Починаючи від апостолів, християни глибоко шанували і величали Пречисту Діву Марію. А робили це в різний спосіб. Малювали Ікони, складали вірші і пісні, співали молебни, встановляли св'ята в її честь. І навіть цілий місяць травень присвятили її величанню.
Побожне передання свідчить, що Апостол і Євангелист Лука перший намалював ікону Пресвятої Богородиці, що колись була у Белзі, а тепер є в Ченстохові. І тим своїм вчинком подав нам приклад, як повинні ми шанувати і почитати Пресвяту Богородицю.
"Ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди". А як ми почитаємо Пречисту Діву? Передусім у своїх молитвах. Ранком і ввечері ніколи не опускаймо молитви до Неї. І не дивно, що батько і мати в першу чергу навчили нас "Отче наш", а другою молитвою, яку вперше вимовили дитячі уста, була молитва "Богородице Діво..."'.
У всіх хвилинах нашого життя прибігаймо під її покров, і кличмо "Під твою милість прибігаємо, Богородице Діво...". А коли у Церкві зазвучить спів молебня в честь Марії не шкодуймо часу свого, покиньмо найпильнішу роботу і спішім туди, щоб всі разом співати "Пресвятая Богородице спаси нас". Нехай же все буде у нас для Пречистої Діви. Перший спів пташок навесні, перші бруньки, що видають дерева після зими, перший букет квітів перед образом Пречистої.
А найкращий дарунок для Неї те, що ми її діти. А діти завжди мають бути подібними до своєї матері.
Наслідуймо її чесноти, і в дарунок принесім своє побожне і гарне життя, а тим заслужимо собі тут на землі опіку і покров Пречистої, а в небі перед Богом її заступництво. Амінь.
До теми:
- Апокрифічна література розповідає, що першу молитву до Богородиці вимовили апостоли.
- Після вознесення Ісуса Христа на Небо, апостоли, їли за загальним столом, взявши за звичай класти одну зайву частину хліба на те місце, де повинен був би сидіти Спаситель, коли б перебував з ними на землі видимим способом. Після закінчення трапези вони, вставши, піднімали частичку хліба і при цьому одноголосно взивали: "Велике ім'я Святої Тройці", а потім: "Господи, Ісусе Христе, помилуй нас!" Після переставлення з землі Пресвятої Діви Марії, апостоли були в дивний спосіб зібрані в Ерусалимі і похоронили її пречисте тіло. На третій день після похорону вони по традиції сіли за трапезу, під час якої згадували Пресвяту Богородицю і вели розмови про розповсюдження віри Христової. Опісля, вставши, вони піднесли частичку хліба Христа і коли вимовили слова "Велике ім'я Святої Тройці", піднесли до неба свої погляди. В небі вони побачили серед хмар оточену ангелами Матір Божу. Вона сказала: "Радуйтесь, бо буду з вами до кінця віку" і апостоли, побачивши таке диво, вони замість "Господи Ісусе Христе" скрикнули: "Пресвята Богородице, допомагай нам". Це була перша молитва до Матері Божої.
- У п'ятому столітті Константинопольський єпископ Нестор посіяв сумнів "Чи достойна Божа Матір такого великого вшанування". Він не називав Марію Богородицею, а називав Христородицею. Понижував її важливу роль у Спасінні людства. Святі Отці у кількості двохсот чоловік у 431 році зібрались у місті Ефес під опікою імператора Теодозія молодшого, і постановили "Сповідувати єдиного Христа, Сина Божого, а безсімейно родившу Його Приснодіву Марію признавати в повному і істинному розумінні Богородицею" (Книга правил IX Вселенського собору. Правило 1). Вчення несторіан Святі Отці відкинули, а самого Нестора відлучили від Церкви. Таким чином вшанування і молитовне звернення до Пресвятої Діви, як Матері Божої, затвердилось назавжди у справжніх Церквах Христових.
.jpg)
