Сьогоднішнє свято скеровує нас до подій, які сталися на початку існування людства — створення Богом перших людей, наших прародичів Адама і Єви, і їх побут у Раю. Створивши їх на Свій образ і Свою подобу, Господь обдарував їх свобідною волею і світлим розумом, бажаючи, щоб людина використала цей дар свободи на Його славу. Даючи людині Свою заповідь: "З ДЕРЕВА ПІЗНАННЯ ДОБРА І ЗЛА НЕ ЇСТИМЕШ ПЛОДУ, БО СМЕРТЮ ПОМРЕШ" (пор. Бут. 2, 17), Господь не бажав обмежити її свободи, а хотів радше застерегти людину. Людина ж у цій свободі скористалася вибором, і, на превеликий жаль, вибрала не Бога — свого Сотворителя, а Його відвічного ворога — диявола.
Створивши людину святою і непорочною, Бог вповні дав їй пізнати себе як найвище добро. Але з того часу, як людина згрішила, вона сама собі відкрила можливість пізнавати зло. У бутті людства починається важкий і тернистий шлях — постійне заглиблення в зло, його пізнання і продукування, аж до пекельних глибин.
Бог, як повнота добра, дає людині пізнати це добро у всій його досконалості, так же і диявол: як основа зла, дає людині пізнати зло у всій його страшній мерзенності. Відбувається щось подібне до закону земного тяжіння, коли людина, стрибаючи в прірву, розуміє, що їй потрібно догори, але вага власного тіла не дає їй зупинитись і повернутись назад, вгору, так само з моментом упадку в гріх, для людей відкривається своєрідний "ЗАКОН ГРІХОВНОГО ТЯЖІННЯ", тобто нахил до зла. Людина розуміє, що їй потрібно назад, до добра, до Бога, але тягар первородного гріха разом із масою щоденних стократно помножених особистих гріхів тягне її щораз нижче й нижче. Вона тужить за добром, бо знає, що воно є, та, на жаль, не може його осягнути. І хочеться думати, що напевно має бути якась критична точка в пізнанні людиною зла, щоб оглянутись назад, і з гріховної прірви поглянути у Небо і зрозуміти — яке прекрасне добро, і як бездумно воно втрачається.
Розуміючи такий невідрадний стан людини, безмежно милосердний і люблячий Отець Небесний, ще там, у Раю, дає людині надію. Він, зсилаючи прокляття на диявола-змія, обіцяє людині майбутнє спасіння. Коли настала повнота часу, Господь Бог сповняє свою обітницю — Він Сам погоджується стати людиною, щоб умерти на хресті і у той спосіб дарувати людині спасіння. Очевидно, щоб стати людиною — Господь хоче пройти всі стадії людського життя. Тому й обирає Собі земну матір — Марію, дитину праведних Йоакима та Анни, котрої саме сьогодні, святкуємо Непорочне Зачаття. Тобто Господь Бог дає можливість людині почати все з початку
Пресвята Діва Марія була в звичайний людський спосіб зачата в утробі св. Анни, однак Отець Небесний творить її Пречистою і непорочною, виймаючи з-під влади первородного гріха, бо Вона, маючи стати Матір'ю Самого Бога, посудиною, кивотом, вмістилищем Святого і Безгрішного, не могла бути хоч би з найменшою плямою гріха.
Непорочне Зачаття Пречистої Діви Марії стається прообразом непорочності людської душі у Св. Тайні Хрищення. В момент Хрищення людина стає неначе щойно створений Богом Адам — вона є чистою і без жодної плями гріха, для неї відкрите Небо. Але вона і надалі має право вибору. І здається повторюється все з початку: знову спокусник-змій, знову "закон гріховного тяжіння" — злий нахил, знову упадок в гріх і знову туга за Раєм, за життям в непорочності.
Але тепер нові упадки людини в гріх не є вже такими безнадійними, бо є Непорочна, нескверна, чесніша від Херувимів і славніша від Серафимів Богородиця Діва. Через Неї провадиться постійний процес відкуплення людини від гріха, через Неї поширюється досконале коло Божої любові і милосердя, де людина постійно має можливість вибрати Бога і до Нього повернутись, бо саме Вона приводить нам Христа, Який дає нам Св. Тайну Покаяння — нове народження в непорочності, тобто можливість знову почати все з початку.
Непорочна Діва дала нам Тіло Христове у Вифлеємі, і те Тіло за наші гріхи було розп'яте на Голготі. Сьогодні те саме Тіло і та сама Кров у Пресвятій Тайні Євхаристії жертвується за наші гріхи на престолах св. Церкви, щоб повернути нам первісну непорочність і чистоту. Тому сміливо можемо сказати, що кожна Ласка, яку отримуємо від Бога, приходить до нас через Пречисту Діву Марію Непорочнозачату. Радіймо цим і користаймо з Божої благодати, очищуючи себе від усякої скверні молитвами Пресвятої Богородиці. МАТИ БОЖА, ПРЕСВЯТА БОГОРОДИЦЕ, СПАСИ НАС. Амінь.
о. Володимир САЙЧУК
.jpg)
