Храм Свв.Ольги і Єлизавети
Українська Греко-Католицька Церква, м.Львів, пл.Кропивницького 1, тел. (032)2334073, email: [email protected]
"Шукай Господа, любий, усіма силами твоїми, аби спастися твоїй душі й пороку не загніздитися у твоєму серці." (Св.Єфрем Сирійський)

Збірка проповідей на молебень до Пресвятої Богородиці ВОСЬМА ПРОПОВІДЬ

Переглядів: 3044Коментарі: 0
Проповіді

о. Володимир Сайчук

ВОСЬМА ПРОПОВІДЬ

"Не може мати Бога за Батька той, хто Церкву не має за матір" (святий Кипріян).

З моменту приходу Спасителя на світ, починається будова Царства Божого серед людей. Ангели в Вифлеємі сповіщають: "Слава во вишніх Богу, а на землі мир людям доброї волі". І здається, що Царство Боже мало би бути найспокійн-ішим царством, де б людина могла знайти мир і заспокоєння.

Але, на жаль, не так є. Бо з приходом Спасителя у Світ не спить і відвічний ворог Божий — диявол. Він теж хоче заснувати своє царство — царство диявола. Він починає свою боротьбу відразу. Ще не стихли співи Ангелів над Вертепом, а вже диявол в образі Ірода вчиняє різню проти немовлят, силуючись знищити Сина Божого, а з ним і Боже царство. Але і тут диявол прорахувався.

Коли Христос готується до Науки Ізраїля, приступає до нього спокусник і пропонує йому всі царства світу лише тільки б не починав своєю наукою Будови Царства Божого.

Коли ж і тут не вдається дияволові перемогти Христа, він за всяку ціну старається знищити його. Закаменілими творить серця фарисеїв і книжників, своїми підшептами озлоб-лює їхні серця, так що науки Божої не приймають.

Врешті, здається, пекло тріумфує: Сина Божого розп'ято на хресті, всі учні порозбіглися хто куди, навіть ті, що мали стати фундаментом Царства Божого, зрадили. На оклик Ісу-са, "Боже мій, Боже, чому ти мене покинув", Бог Отець не відізвався з Неба. Але марна була втіха пекла. Бо коли Ісус схилив голову додолу, побачив що він не сам, що його справа не марна. Бо ось під хрестом стоять найвірніші його послідовники, ті, на кого можна розраховувати в тяжку хвилину. А стояли там його Мати — Марія, кілька жінок і улюблений учень святий Йоан.

Що ж то за Царство Боже, що його диявол так старався, і далі старається знищити? А Царством тим є Церква Христова. Бо в Церкві залишився Христос повіки, мимо того що помер на хресті, воскрес і вознісся на Небо. В Церкві Христос у Пресвятій Євхаристії, далі успішно воює проти диявола і його планів, навчаючи і освячуючи людей. Добре це розуміє диявол. Він в Церкві бачить для себе велику небезпеку, а тому за всяку ціну старається її знищити. Він нищить її тим, що різними способами старається відтягнути від неї щораз то більше людей.

Але якби не старався диявол знищити Церкву, він не зможе цього зробити. "Бо ворота пекельні не переможуть її" — так заповів сам Христос.

А навіть якби і всі покинули Церкву, то все ж таки при Христі залишаться найвірніші її діти, а разом з ними і Мати його Свята Пречиста Діва Марія, буде це так, як і тоді, коли при Хресті стояла Мати його Марія, улюблений учень — Йоан, і з ними побожні жінки.

Діялося так тоді при Христі, діється це так само і зараз, і діятися буде так аж до кінця світу. Бо там, де Христос — там його Церква, а де його Церква — там і його Пречиста Мати. Пресвята Богородиця і церква Христова є разом нерозлучні. Побожні жінки і улюблений учень, ідучи разом з Марією, дійшли до кінця і в найтяжчій хвилині не покинули свого Спасителя. А сталося це завдяки тій же Богородиці Пречистій Діві Марії.

Отже, хто разом із Пречистою Дівою Марією буде іти через своє життя, той ніколи не покине Спасителя, а з ним і Церкву його святу, хоч би в яких тяжких обставинах вона не знаходилася.

І це також добре розуміє диявол. Побачивши, що Христос переміг смерть і гріх, побачивши, що Пречиста Діва стала матір'ю Церкви, він і проти неї почав запеклу боротьбу.

Вже від початку християнства спокусник підкидає людству різні єресі, такі як єресь Арія, Несторія, Македонія та ін. А тими єресями в різний спосіб старається відірвати Пречисту Діву від Бога і від Церкви, піддаючи сумніву віру в її Бого-материнство та непорочність.

А в XV столітті, сумнозвісна реформація Лютера, відки-даючи віру в Богородицю, відкинула також і віру в Божество Ісуса Христа і його Святі Тайни.

І в нинішніх часах маємо багато послідовників диявола, які стараються знищити Церкву Христову, відкидаючи набожність до Пресв'ятої Богородиці. Це в першу чергу новітня сатанинська організація Свідків Єгови, що плюгавить ім'я Богородиці, малюючи на сторінках Вартової Башти пекла, Богородицю поряд із поганськими ідолами.

Але ж, Дорогі в Христі, там, де Пречиста Діва Марія — там Церква, а де Церква — там спасіння. І можна легко прослідкувати з історії Церкви, що ті секти, які відреклися Богородиці, цілковито втратили віру в Бога. А їхні церкви перестали бути церквами, а зробилися домами чи клубами за філософськими інтересами.

Пречиста Діва і Церква нерозривні. Хто любить Марію — любить Церкву. Хто наслідує її чесноти — будує Церкву в трудних хвилинах.

А хто любить Церкву, будує її своїм побожним життям, молиться за неї, того і Пречиста Діва не опустить із своєї опіки.

Не може бути добрим християнином той, хто не має набожності до Пречистої Діви Марії. Бо Марія є матір'ю християнства.

Тому то Літургія церковна, поряд із возвеличенням і Славою, віддає велику честь Божій Матері: "Пресвяту, Пречисту, Преблагословенну, Владичицю нашу Богородицю і Приснодіву Марію з усіма святими пом'янувши, самі себе і один одного і все життя наше Христу Богові віддаймо" — співаємо кожного разу в Святій Літургії. А в найважливішому моменті Святої Літургії згадуємо: "Особливо за Пресвяту, Пречисту, Преблагословенну Славну Владичицю нашу Богородицю і Приснодіву Марію".

І кожну нашу молитву закінчуємо з надією на поміч і заступництво Богородиці: "Христос істиний Бог наш, молитвами Пречистої своєї Матері помилує і спасе нас як благий і чоловіколюбець".

Дорогі в Христі! Якщо хочемо бути правдивими дітьми Марії, любімо свою Церкву Святу, якої вона є матір'ю. Плекаймо велику набожність до неї, а в тяжких хвилинах прибігаймо завжди під її покров. Жертвуймо також свої молитви до неї за цілу Церкву і за тих, хто не хоче ходити до церкви. А в тім нехай поможе нам Божа Мати. — Амінь.

До теми:

1. Як часто у наші дні чути, що не обов'язково для того щоб вірити у Бога і спастись, ходити у Церкву. Можна і вдома молитися, можна самому собі, без проводу духовних провідників, в душі вірити у Бога. Це великий самообман. Так як неможливо руками викопати рів для того, щоб прокласти усі комунікації до свого будинку — світло, газ, фекальні комунікації — так неможливо самому, без опіки Церкви, забезпечити достатньо Благодать Божу для спасіння своєї душі. Так як для прокладання комунікацій існує спеціальна техніка і не реально зробити це руками, так і для спасіння людської душі Господь дав Церкву і нереально досягнути великої досконалості поза нею. "Хочеш спастись? Перебувай у Церкві і вона не зрадить тебе. Церква це огорожа: якщо ти в середині її, то тебе не схопить вовк, а якщо вийшов, то будеш схоплений звірами. Не втікай від Церкви. Немає нічого у світі сильнішого від неї. Вона — твоя надія. В ній твоє спасіння (святий Іван Золотоустий).

2. Святий Ерма жив у Римі за часів апостолів. Він був відомий апостолу Павлу і похвалений ним у посланні до римлян (гл. 16, 14), як один з кращих римських християн. Характерними рисами для нього були щира простота віри і велика покірність Волі Божій. Ці якості серця принесли йому особливу Божу Благодать. Господь удостоїв його особливими видіннями і откровеннями. Так як ці повчальні видіння, завжди супроводжувались тлумаченням їх, то святий Ерма отримав наказ Церкви записувати видіння. Святий Ерма виконав цей наказ і записав їх у книзі, що назвав "Пастир". Вона у перші часи християнства читалася в Церкві поруч з апостольськими писаннями.

Видіння святого Ерми про Церкву.

Явилася у сні Ермі жінка, яка показала йому велику башту, що будувалась над водами з блискучого чотирьохкутного каменю. Башта була чотирьохкутня і будували її шість юнаків, а тисячі людей допомагали їм. Хто витягував каміння з води, хто із землі. Усі приносили юнакам. Каміння взяте з води було найкраще — отесане, його відразу можна було класти у стіну. Каміння ж принесене з землі деякі юнаки приймали, а деяке відкидали і розбивали. Навколо башти було багато різного каміння, негідного до будови. Одно було нерівне, друге тріснуте, третє кругле і його не можна було поставити у стіну. Деякі з поганих каменів були кинуті до дороги, деякі котилися далі у пустелю, деякі впали близько до води, але не могли у неї потрапити, не вистачало, напевно, сил. Навколо башти було сім жінок.

Здивований цим святий Ерма запитав у жінки: "Що це значить?"

Жінка відповіла: "Башта, це я сама — Церква", її будують над водою, бо ви спасаєтесь, призиваючи у водах Пресвяту Тройцю (Вказівка на спасіння хрещенням). Шість юнаків — це Ангели Божі. Ті, що носять каміння також Ангели, але перші вищі їх. Коли башту буде закінчено, вони всі разом будуть возносити хвалу Богові.

- Що значать камені!

- Білі камені в будові — апостоли, єпископи, вчителі, священики і диякони. Камені витягнуті з води — померші, що терпіли за ім'я Господнє. Камені з землі — новонавернені вірні. Відкинуті камені — ті, що згрішили після хрещення. Якщо вони покаються до закінчення будови, то будуть повернуті. Розбиті камені — це люди злі, що вірили притворно, не маючи у душі добрих думок. Нерівні камені — ті, що не намагалися бути у єдності з Духом і всіма святими. Розтріснуті камені — ті, що не мають миру у своєму серці і сіють розколи серед людей. Камені маленькі — ті, що прийняли віру, але дотримувалися більш своїх пристрастей. Камені білі і круглі — це богачі, що не залишили своєї пристрасті до багатства. Вони можуть бути добрими до будови, якщо відсічуть усі свої пристрасті.

"Ерма ти також колись був багатий, але отесавши свої пристрасті став добрий до будови",— сказала жінка. "Каміння відкинуте і яке котиться у пустелю — люди, що повірили, але по своєму мудруванні, втратили правдивість шляху, летять невідомо куди, не знаходячи спокою своїй душі. Камені впавши в огонь — люди на стільки віддані своїм недолікам і пристрастям, що не мають жодного бажання до покаяння. Це готова пожива до огня гієнного. Каміння, що впало біля води — люди, які слухаючи слова Божого хочуть хреститися, але не мають для цього духовних сил, бо коли подумають про терпіння, що вимагає святість, вертаються відразу на землю, потрапляючи в попередні гріхи."

Так жінка, що уособлювала собою Церкву, пояснила Башту, бачену ним у видінні. Потім вона показала сім жінок, що оточувало будівлю. Перша була Віра, далі — одна за другою — стриманість, простота, невинність, кроткість, строгий послух і любов. Кожна з них була дочкою попередньої. Простота — дочка стриманості, невинність — простота і так дальше. Вони підтримували башту і відкривали вхід тим, які служили їм, тобто тим, які плекали у собі ці чесноти. Будьмо кожен з нас добрими каміннями для будови цієї Башти!

Залиште коментар!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

(Щоб коментувати анонімно, введіть ім'я і символи внизу).Анонімні Коментарі буде опубліковано після перевірки.
Зареєструйтесь тут, щоб отримати відповідь на e-mail. Як реєструватися читайте тут

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(Обов'язково)