Ми, християни, разом успадкували й потребуємо ділитися безмежною спільною спадщиною святості. На цьому наголосив Папа Франциск, приймаючи у п’ятницю, 11 травня 2018 р., митрополита Ростислава, Архиєпископа Пряшівського та Предстоятеля Православної Церкви Чеських земель і Словаччини, та його супровід, які цими днями здійснювали прощу до Риму.
Шукати те, що веде до миру та взаємного збудування
Вітаючи гостей і дякуючи за цей візит, Єпископ Риму навів слова святого Павла, який «перед тим, як прославити Господа, віддаючи своє життя в цьому місті», писав до римлян: «Дбаймо про те, що веде до миру та до взаємного збудування». «Благословімо Бога за духовні зв’язки, які нас об’єднують та заохочують чинити поступ у взаємному збудуванні та спільному шуканні миру, що є даром Воскреслого», – сказав Папа.
Серед таких зв’язків Наступник святого Петра вказав на те, що в Римі, в стародавній базиліці святого Климента, спочиває святий Кирило, Апостол слов’ян, «проповідь якого поширила віру на землях, де звершує свою місію ваша Церква», – сказав він, звертаючись до митрополита Ростислава, який напередодні служив Божественну Літургію на гробі святого Кирила, якого «вшановують християни Сходу й Заходу».
Спільна спадщина святості
Тож зосередивши свої роздуми навколо місії Апостолів слов’ян святих Кирила й Методія, Святіший Отець, насамперед, загадав про те, що згідно з переданням, саме вони, відомі як Солунські брати, принесли Папі Адріанові мощі святого Климента, одного з перших Єпископів Риму, що загинув на засланні за імператора Траяна.
«Цей жест Кирила й Методія нагадує нам про те, що ми, християни, разом успадкували – й постійно потребуємо нею ділитися – величезну спільну спадщину святості. Серед багатьох свідків, чимало мучеників, як святий Климент, визнали вірність Ісусові протягом минулих століть, але й також в недалекому минулому, наприклад тоді, коли атеїстичні переслідування охопили ваші країни», – сказав Папа, додаючи, що також і сьогодні «страждання багатьох братів і сестер, переслідуваних задля Євангелія» ставлять перед нами виклик зростати в єдності.
Євангеліє та культура
Другим аспектом з духовної спадщини святих Апостолів слов’ян, який виокремив Глава Католицької Церкви, були взаємини між євангелізацією та культурою. Він зазначив, що Солунські брати, що належали до візантійської культури, наважилися перекласти євангельську благовість мовою, зрозумілою для слов’янських народів, а «втілюючи Євангеліє в окреслену культуру», вони дали поштовх її розвиткові.
«Апостольська праця святих Кирила й Методія, яких Папа Іван Павло ІІ проголосив спів-покровителями Європи, є для всіх нас прикладом євангелізації. Щоб звіщати Господа, не вистачить повторювати схеми з минулого, але слід зайняти поставу слухання Святого Духа, Який завжди вказує на нові й сміливі шляхи для євангелізації сучасників. І робить це також сьогодні, теж і в традиційно християнських країнах, часто позначених секуляризацією та байдужістю», – наголосив Єпископ Риму.
Єдність, як примирення відмінностей у Святому Дусі
Святіший Отець також звернув увагу на вміння святих Кирила й Методія «долати поділи, що виникли між християнськими спільнотами різних культур і традицій», ставши, за словами святого Івана Павла ІІ, «справжніми передвісниками екуменізму». Вони нагадують нам про те, що «єдність означає не одноманітність, але примирення відмінностей у Святому Дусі».
«Нехай же свідчення святих Кирила і Методія супроводжує нас на дорозі до повної єдності, спонукаючи переживати цю різноманітність в спільності та ніколи не знеохочуватись на цій нашій дорозі, якою ми повинні прямувати з радістю та слухняністю Господній волі», – побажав Глава Католицької Церкви, відзначивши також участь цієї Православної Церкви в працях Змішаної комісії богословського діалогу в особі присутнього члена делегації архиєпископа Юрая, висловивши сподівання, що Комісія, яка 2016 року прийняла документ про синодальність і першість, зможе й надалі «поглиблювати діалог на цю тему».
До єдності за заступництвом св. Кирила і Методія
Підсумовуючи, Папа ще раз подякував за цей візит, назвавши його «даром для зростання у взаємному збудуванні» через поглиблення духовних зв’язків і дружби.
«Прошу в Господа, аби за заступництвом святих Кирила й Методія ми змогли одного дня дійти до повної єдності, до якої прямуємо», – сказав він.
Джерело:
радіо Ватикан
Джерело :Католицький оглядач