Храм Свв.Ольги і Єлизавети
Українська Греко-Католицька Церква, м.Львів, пл.Кропивницького 1, тел. (032)2334073, email: [email protected]
"Гляди, як би, думаючи вилікувати іншого, самому тобі не залишитися незціленим й не припинити своєї молитви." (Прп.Ніл Синайський)

Збірка проповідей на молебень до Пресвятої Богородиці ДЕСЯТА ПРОПОВІДЬ

Переглядів: 2890Коментарі: 0
Проповіді

о.Володимир Сайчук

ДЕСЯТА ПРОПОВІДЬ

"Я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!" (Лк. 1, 38).

ХРИСТИЯНСЬКА РОДИНА

Благовіщення. Що думаємо, коли чуємо це слово? Які образи встають перед нашою уявою? Пречиста Діва Марія, ангел Гавриїл, святий Обручник Йосиф. Але, напевно, наше уявлення і зрозуміння Благовіщення було б не повним, якби ми дивилися тільки на особи, подію, час, місце, а не звернули увагу на почуття.

Адже сукупність почуттів, які охоплювали учасників Благовіщення, може глибше відкрили перед нами Божий план спасіння.

Ангел приходить до Діви з Назарету і приносить їй благу вістку: "Радуйся, Благодатна, Господь з тобою! Благословенна ти між жінками" (Лк. 1, 28). Як почувається Марія? "Вона ж стривожилась цим словом..." (Лк. 1, 29). Тривогу цю зауважує ангел і відразу заспокоює: "Не бійсь, Маріє! Ось ти зачнеш у лоні й родиш сина й даси йому ім'я Ісус" (Лк. 1, 31). Після тих слів тривога Пречистої поєднується із здивуванням: "Як воно станеться, коли я не знаю мужа?" Не маючи жодної плями гріха, стривоження. її тривога — це турбота про чистоту своєї душі і свого тіла.

Про почуття Обручника Йосифа чуємо в іншому уривку Святої Євангелії: "Марія... була заручена з Йосифом; але перед тим, як вони зійшлися, виявилося, що вона була вагітна від Святого Духа. Йосиф, її чоловік, бувши праведний і не бажавши її ославити, хотів тайкома її відпустити. І от, коли він це задумав, ангел Господній з'явився йому уві сні й мовив: — Йосифе, сину Давида, не бійсь узяти Марію, твою жінку, бо те, що в ній зачалось, походить від Святого Духа" (Мт. 1, 18—21).

В такий непростий спосіб Господь творить Пресвяту Родину: святого Йосифа, Пречисту Діву Марію і Ісуса в її лоні. Ще за довго до народження, обоє наражені на тривогу. Як це станеться, що скажуть люди, як сприйме родина і т. д. Так Господь творить сім'ю, і дає їй певне завдання: втілення Сина Божого. Марія повинна народити Ісуса. Йосиф і Марія повинні виховати Його.

Господь творить людську сім'ю також для певної цілі: народження і виховання дитини. Як це станеться? Ап. Павло відповідає: "Для того покине чоловік батька свого і матір, і пристане до своєї жінки, і обоє будуть одне тіло. Це велика тайна; але кажу це про Христа і про Церкву" (Еф. 5, ЗО—33). Бог підносить зв'язок чоловіка і жінки до великої Тайни, а цю тайну називаємо Святою Тайною Подружжя.

Свята Тайна — це видимий знак невидимої Божої Ласки. В Святій Тайні подружжя, як і в кожній Святій Тайні, Господь зсилає свою Святу Ласку. А Ласка ця діє так, що зміцнює любов між чоловіком і жінкою до смерті. Вона дає можливість долати життєві труднощі, не зауважуючи поганих звичок і нахилів один одного. Ласка Божа, подібно як ангел в часі Благовіщення, то біля Пречистої Діви Марії, то біля святого Обручника Йосифа зі своїм потішаючим "Не бійся". Лише одне може захитати віру. Лише одне може стати загрозою єдності між чоловіком і жінкою — втрата Божої Ласки.

І так було на самому початку, так є і до сьогодні. Коли Адам і Єва перебували в Божій Ласці, були щасливі. Вони й подумати не могли, що щось може бути не так. Адже все, що створив Бог: "... Бачив, що було добре" (Бут. 1, 25). З моменту падіння в гріх втратили Божу Ласку і відкрилися їм очі "... і побачили, що були нагі... позшивали смоківне листя і поробили собі пояси" (Бут. З, 7). Гріх відкрив їм наготу одне одного. В грісі побачили свої недосконалості. Щось в ньому не так... щось в ній не так...

Сьогодні також діється щось подібне як в раю. Доки подружжя живе в Божій Ласці, доти все добре. Вистачає лише гріха, як все стає не так. Вони стають "нагі". Він злий, скупий, невдячний, грубіян. Вона: марнотравна, сварлива, неприваблива і т. д. Звідси злоба, сварки, пияцтво, подружні зради, а в кінці руїна — розлучення. Нещасні діти, яким про батьків нема що доброго сказати. Інтернати, будинки престарілих, смерть з голоду десь на смітнику...

Кожен тяжкий гріх однаково відбирає Божу Ласку. Але є певні гріхи, за які чоловік і жінка обоє несуть кару. Зрештою, з моменту шлюбу в церкві для подругів все стає спільним, і відповідальність за свої вчинки також спільна. Хотілося б нагадати, а скоріше, застерегти від деяких із них.

Гріх перелюбу перед шлюбом.

Пречиста Діва Марія сором'язливо питає Ангела. "Як це станеться, коли я не знаю

мужа". Сьогодні молодь легковажить собі це питання. Мало хто задає собі питання: Як це станеться, коли ще не одружені,

коли ще шлюб у Церкві не брали?" Зате після упадку в гріх питання звучить по іншому: "Що буде далі, як жити?" Кожен

гріх вносить хаос в природу. Гріх же перелюбу вносить хаос в людські почуття і відносини. Руйнує почуття батьківства,

довіру один до одного. Це здебільшого гріх егоїзму, коли кожен думає лише про себе. І не дивно, що наслідки цього гріха

проявляються не раз уже в сімейному житті, де втрачена гармонія тілесного і духовного співжиття.

Небажання народжувати дітей.

Господь дав великий і важкий обов'язок подругам. Це не просто заохота, це покликання народжувати і виховувати дітей. Бог бачив, що людині тяжко буде це виконати, а тому сполучає цей обов'язок з певною нагородою вже тут на землі. Нагородою цією є певне статеве задоволення, а пізніше також і радість від своїх дітей, вдячність, спокій і добре забезпечена старість. Це великий дар Божий, який кожного разу зростає і помножується в міру того, як подружжя виконує свої обов'язки. Ухиляння від подружніх обов'язків є образою для Бога Творця. Бог ділиться з нами своєю творчою силою. Він на початку створив людину, а сьогодні дає чоловікові і жінці так само творити людину. Чи може бути щось прекраснішого, щось відповідальнішого, як разом з Богом брати не пасивну, але активну участь у створенні світу. І від того, як буде подружжя співдіяти з Богом, залежатиме Ласка Божа до цього подружжя. Прикро, коли подруги, отримавши Ласку Божу у Святій Тайні Подружжя, беруть від Бога тільки те, що приносить задоволення тілесних пожадань, а те, що мало би принести певні труднощі і обов'язки у Божій присутності відкидають. З цього приводу пригадується мені одна байка. Посадив чоловік грушку. Ростив і дбав про неї, як міг. Врешті прийшов час і грушка вродила. Господар милувався прекрасними плодами, радів із своєї праці. Зібравши врожай, знову почав поратися біля дерева. Старався і дбав як міг в надії на ще кращий врожай. Прийшов час плодоносити, а грушка не родить. Зажурився господар, ще більше почав дбати про дерево. Знову прийшов час, а грушка не родить. Не родить рік, не родить два, не родить п'ять. І сказав господар: "Зрубаю я те дерево, нехай даром не п'є сік із землі, і щоб моя праця не пропадала марно, а на це місце посаджу інше дерево". Ось така байка. Майже як у подружжі. Часом Господь може також забрати свою Святу Ласку від подружжя, що не хоче родити, не хоче приносити плоди.

Гріх вбивства дітей (аборт).

Людство терпить від жорстокості. Відомо, що остання світова війна забрала життя понад 20 млн. людей. Кажуть науковці, що рівно стільки ж, а то і більше загинуло людей по сталінських катівнях.

А скільки знищено людей в мирний час абортами? Один Господь це знає. Загляньмо в книгу Буття, де розповідається про вбивство, яке вчинив Каїн. Бог сказав до Каїна такі слова: "Що ти вчинив? Ось голос крови брата твого кличе до мене з землі. Тепер же проклятий ти від землі, що відкрила свої уста, щоб прийняти кров брата твого з твоєї руки" (Бут. 4, 10). Подружжя, яке вбиває свою дитину абортом стягає на себе прокляття Боже. Перефразовані слова Божі по відношенню до такої сім'ї страшно повторити: "Прокляті ви від землі, що прийняла кров вашої дитини". Хіба може йти мова про Благословення Боже у такій сім'ї... Колись Ісус заплакав над Єрусалимом, що вбивав пророків. Сьогодні варто заплакати над нашим містом, над Україною. В одній із Львівських газет читаю страшну рекламу: "Гінекологічний центр по вул. (адресу не подаю, бо таких багато) проводить переривання вагітності методом вакуум аспірації, ціни помірні... і т. д.". Страшний злочин, замаскований науковими термінами! Я б запропонував назвати все своїми словами і подати таку рекламу: "За такою то адресою за помірну ціну вб'ємо вашу дитину". Думаю, що не одному від таких слів застигне кров у жилах. Не одна сім'я, не один лікар-вбивця схаменеться від страшного поступку.

Дорогі в Христі! Бог є справедливий суддя. За добро нагороджує, а за зло карає. Як є гріх, то буде і кара. Може не вдарить грім, може не впаде страшна хвороба прокази. А що станеться? А статися може так, як в раю з Адамом і Свою. Відкриється духовна "нагота", охолоне любов, зродиться ненависть одне до одного, і життя стане нестерпною мукою, де подруги доживають віку, ненавидячи один одного.

Пречиста Діва Марія і святий Йосиф переживають хвилю Благовіщення. В житті кожного подружжя також є спасенні хвилини благовіщення. Бог у свій спосіб благовістить чоловікові і жінці про народження дитини. Він пропонує прийняти це благовіщення. І чекає на відповідь. Як зустрічаємо цю вістку? Часто зі страхом, непевністю, спокусою позбутися, не завдавати собі зайвого клопоту.

Тоді звернімося до Марії і Йосифа, вони теж пережили такі хвилини. А Йосиф "... хотів тайкома її відпустити". Що діялося в його серці? Згадаймо собі і слова Марії: "Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову" (Лк. 1, 38). Нехай її слова будуть відповіддю на пропозицію Божу. Згадаймо тоді і слова Христові: "Тож не турбуйтесь, кажучи: що будемо їсти, що пити і в що одягнемося?... Шукайте перше царства Божого, та його справедливості, і все те вам додасться" (Мт. 6, 31—33). Може Господь кличе пророка, якого маємо народити? Будьмо тоді добрими дітьми Божими, а нічого злого нам не станеться.

О, Маріє Мати Божа! До твоїх стіп сьогодні припадаємо і благаємо за наших матерів. Додай їм мужності, сили, терпіння і радості приймати Благовіщення. Святий Йосифе обручнику, візьми під опіку батьків наших сімей, щоб вони ніколи не захиталися у труднощах сімейного життя, а разом нехай творять міцні християнські українські сім'ї в любові, вірності, чесноті, взаємному послусі подружньому аж до смерті. Амінь.

До теми:

1. Сім років тому донька одружилася. Має двоє гарних, дітей. Однак через сім років мама зауважила, що щось у їх стосунках почало псуватися. "Маю тобі сказати щось важливе,— сказала мама доньці,— маю сказати тобі три важливих речі які повинна дотримуватись щоб бути щасливою у родині:

Ніколи не рахуй своїх заслуг у родині. Ніколи не кажи співродичеві у родині, що ти даєш для родини більше. Це є не нормально. Коли почнеш так думати, прийде день, коли ваша родина почне вмирати.

Май завжди час для дітей. Ніколи не говори, що не маєш часу до них, бо є занята, займусь ними пізніше. Якщо так станеться, то знай, що це є почат.ком вмирання шнурочка, що в'яже тебе з ними.

2. Нехай не буде дня, коли ти не помолилась за родину. День, в який занедбала розмову з Богом про свою родину, є днем, коли ти позбавила свою родину найбільшого дарунку, який може дати мати своїм близьким".

На ці мамині слова донька сказала: "Мамо, чому Ви не сказали мені цього сім років тому?" Мама відповіла: "Дорога дитино, хотіла обов'язково сказати тобі ці слова у день шлюбу. Хотіла це сказати з цілого серця. Але розуміла, що це ще не був час, ще не була ти готова зрозуміти цю мудрість. Зачекала аж до часу, коли ти стала в стані зрозуміти, про що я говорю".

3. о. Петро Мельничук, ХРИСТИЯНСЬКА РОДИНА.

Досвід вчить, що найчастіша причина до непорозумінь у супружжі є те, що одне одному є невирозумілим і не вміє вибачати. Від наймолодших літ треба виховувати дітей, щоб вміли, потрапили зносити хиби, блуди, людські слабости, примхи інших. Учім їх бути чесними перед самими собою; як щось зло зробить, щоб умів, чи вміла, признатися до того, а не те, що то "він винен", то "вона зачала..." Не лише він, вона винні, але і я не святий, я маю хибности також. Учім їх, щоб вміли не лише вчити, але передусім, щоб вміли себе вчити чесноти. Виховуймо вже заздалегідь малих, щоб знали: не те має бути що воно хоче, але те, що тато чи мама каже.

Як так виховаються діти, то вони перейдуть школу і тер-пеливости, і покори, а ці чесноти якраз є підставою інших чеснот. Цих чеснот саме бракує нам усім. Часто скаржаться люди на нерви. Не штука це говорити тому, хто має здорові нерви, але я маю нерви розшарпані, я є нервовий. Годі все брати на карб нервів сьогодні те, що колись називано слабістю волі, браком виховання, нарваністю... Безумовно, нині люди мають нерви більше надшарпані, як наші батьки, бо темпи життя і техніка впливають безумовно від'ємно І на нерви, але якраз тепер треба звертати більшу увагу на панування над собою, вчити мати холодну кров. Мала річ може не раз довести до родинної катастрофи людей-супругів, коли є непогамовані, коли не вміють панувати над собою. Наприклад: "Дивися, моя кохана, як гарно літають ті дві ластівки". "Гарно, гарно, але то не дві лише три" Та що ти говориш, де ти видиш три? "Дві лише!" Що дві? Кажу, що три! "Але моя кохана, та глянь ліпше... дві, дві..." "Ох! Яка я нещасна... ніколи в цім домі не маю слушности". (Тут зачинає плакати). "Аби ти знав, що таки три, три, три і що мені зробиш?" Який кінець цієї "фамілійної дискусії?" "Іду собі до матусі, а тобі най літають лише дві ластівки...".

Чи не потрібне тут панування над своїми нервами, чи не треба тут дрібку терпеливости? Видно, що та "жіночка" ніколи не зазнала в житті ,,ні", "нема", лише все було на її бажання.

Дуже мудро робив Сократ. Він мав жінку, що називалася Ксантипа. Вона була дуже примхувата, енергійна, любила багато балакати. Одного дня почала свою "балакливість" таки зранку. Цілий день торкотіла, як млинське колесо. Сократ спокійно слухав і ані словом не обізвався. Вкінці не хотів довше слухати, взяв капелюх на голову та й вийшов з хати. Коли переходив поперед хату, тоді Ксантина попала в ще більшу лють і вилляла через вікно на нього відро води. Сократ мокрий від води, поглянув угору і так сказав: "Звичайно буває так, що по громах, бурі паде дощ".

Найпевнішим фундаментом гармонійного й вірного життя супружого є те, коли обоє, молодець і дівчина, приступають до престола чисті не лише душею, але й тілом. Не лише дівчина, але й молодець, повинен бути невинним, бо Христос не дав подвійної моралі, окремої для дівчат, а для хлопців — що "все можна робити". Ні! Які ідеальні були б подружжя, коли б обоє додержували те, що наказує Церква.

Залиште коментар!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

(Щоб коментувати анонімно, введіть ім'я і символи внизу).Анонімні Коментарі буде опубліковано після перевірки.
Зареєструйтесь тут, щоб отримати відповідь на e-mail. Як реєструватися читайте тут

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(Обов'язково)